Мобільний додаток
перейти перейти
  • Приватним клієнтам
  • Для бізнесу
  • Персона
  • Банк сьогодні
Приватним клієнтам
Для бізнесу
Персона
Банк сьогодні
Працюємо для вас
Преса про нас

Ласкаво просимо до Прес-центру ПУМБ! У цьому розділі Ви можете ознайомитись з останніми новинами банку і аналітичними матеріалами про фінансовий ринок.

Представники ЗМІ можуть отримати коментарі керівництва та експертів банку щодо продуктів та послуг ПУМБ, про ситуацію на українському фінансовому ринку, зв'язавшись із співробітниками Прес-служби.

Глава ПУМБ Сергій Черненко: наше завдання до кінця року вирішити всі питання з проблемним портфелем
03 листопада 2017
Отримати на e-mail

Сергій Черненко – банкір з 20-річним досвідом. У 1997 році він розпочав кар'єру в ПУМБ на посаді спеціаліста з ризиків, а в 2012 став керівником банку. У інтерв'ю Українським Новинам, глава одного з найбільших банків розповів про ситуацію з іншими проблемними позичальниками і про те, як банк знижує рівень інсайдерського кредитування. 

Нещодавно Ви передали Пархомівський музей у Харківській області Харківському художньому музею. Як так вийшло, що музей опинився спочатку на балансі вашого позичальника, а потім у вас? Що це був за позичальник?

Історія ця почалася в 2011 році з того, що ми видали кредит компанії "Сінтал - Агро" на суму 70 млн грн. Приблизно через рік у клієнта почалися проблеми, ми виявили зникнення застави. Ще приблизно рік ми вели переговори, намагалися знайти економічне рішення цієї ситуації, але нічого не вийшло. У 2013 році почалися судові процеси, потім перехід компанії у банкрутство з подальшою ліквідацією. Сам процес відбувався довго. Тільки у кінці 2016 року ми вийшли на розпродаж заставного майна. У ліквідаційній масі компанії ми виявили будівлю музею. Десь у той самий час на нас вийшло керівництво Харківського музею, чиєю філією був Пархомівський музей. Весь цей час між нами відбувалася дуже активна комунікація.

Вони звертали увагу на те, що це історична будівля, у якій знаходиться унікальна колекція. У результаті ми прийняли рішення викупити будівлю, щоб допомогти зберегти її, передавши у власність музею. Торги відбулися вже у квітні цього року, банк викупив будівлю на баланс.

Що стосується мого особистого ставлення, то навколо музею дійсно існує особлива атмосфера. Ми опинилися в цій ситуації з музеєм абсолютно випадково, але поступово ми всі - команда, яка супроводжувала цю справу - перейнялися його долею і почали сприймати його історію як свою особисту. Як би це пафосно не звучало, довести справу до кінця і повернути будівлю стало для нас справою честі. Це прояв нашої соціальної відповідальності і нашої особистої та громадянської позиції.

Як вийшло так, що будівля музею опинилася на балансі цього агропідприємства?

Ми припускаємо, що історично будівля була на балансі одного з цукрових заводів, який згодом був приватизований. У ході приватизації будівля музею потрапила у приватну власність.

Яка заборгованість вашого позичальника на момент переходу в банкрутство?

На момент переходу компанії в банкрутство заборгованість становила близько 78 млн грн. Це тіло кредиту плюс відсотки.

Чи стягнули Ви інші застави за цим боржником?

Ми продали ті застави, які у нас були у якості забезпечення від самого початку. Ми не дійшли до товарів в обороті, які також були заставними. Крім цього, у нас були особисті поруки двох власників компанії. По одному з власників відкрито кримінальне провадження, зараз він переховується за межами України.

Що це за бізнесмен?

Це партнер Миколи Толмачова - Вадим Могила.

Що з заборгованістю самого Толмачова? Наскільки відомо, його компанія "ТММ - Енергобуд" пішла в банкрутство.

"ТММ - Енергобуд" є відгалуженням від основного бізнесу (холдинг ТММ). Бізнес не був пов'язаний з нерухомістю, він реалізовував програми в області енергетичного будівництва. Цей бізнес переживав не найкращі часи і до 2013 року компанії так і не вдалося відновити фінансові показники, обсяги продажів. Компанія перестала обслуговувати свій кредит. У результаті банк перейшов до стадії юридичного стягнення. На поточний момент компанія на стадії банкрутства. У рамках цього виробництва ми заарештували майно, яке було у нас в заставі, виставили його на продаж і частину вже продали. Додатково ми подали позови до самого М.Толмачова як поручителя за цим кредитом. Ми отримали рішення суду, заарештували і продали його квартиру, машину звернули стягнення на його зарплату в одній з його компаній. Ще в 2016 році суд заборонив йому виїзд за кордон. Ми зі свого боку продовжуємо юридичні дії.

Розкажіть про інших проблемних позичальників банку. Що із заборгованістю "Дніпропетровського заводу "Енергоавтоматика" і "Укрсплаву", які належать Олегу Зиміну?

Щодо цих позичальників, то цього літа наші взаємини перейшли в судову фазу, ми подали позови на забезпечувальні заходи. Після цього ми все-таки зуміли знайти взаємовигідне рішення.

Чи просувається реструктуризація боргів агрохолдингу "Мрія"?

У серпні 2017 року після довгих роздумів і затяжного юридичного процесу, ми вирішили продати цей борг. Ми продали його одній з українських факторингових компаній.

Який там борг був?

Наповнення боргу було досить невелике, це були ринкові котирування, тобто що їх борги котируються.

З яким дисконтом Ви його продали?

Дисконт, в даному випадку - не зовсім точне визначення. Ми для себе вибрали поняття чистої балансової вартості. Іншими словами, це борг за мінусом резервів. Котирування, які були на ринку, відповідали цьому рівню.

Чи проводите реструктуризацію боргів компанії "Мілкіленд"?

Ми продовжуємо працювати з цим позичальником щодо сирного напрямку. У цьому холдингу у нас був сирний напрямок. В принципі, "Мілкіленд" - це хороший приклад взаємодії, коли банк і клієнт можуть знайти порозуміння. Труднощі у компанії почалися в момент кризи з втратою російського ринку, як одного з найбільших споживачів сирної продукції. Протягом цих трьох років ми йдемо шляхом економічної реструктуризації. Ми надаємо клієнту пільги, а він продовжує підтримувати в певних обсягах платежі в банк. Більше того, на поточний момент узгоджена стратегія, яка, у віддаленій перспективі, можливо, призведе до погашення цього кредиту.

Яка зараз частка проблемних кредитів у банку?

За ці 3 роки ми ефективно відпрацювали весь розмір NPL, який утворився у 2014-2015 рр. в результаті девальвації, анексії частини території країни і втрати частини ринків. Станом на 1 вересня 2017 року наш проблемний портфель становив близько 1,4 млрд грн, або 6,5% від усього портфеля. На початок року це було 2,3 млрд, або 10,2% відповідно.

За рахунок чого відбувається зниження цього показника?

Тут варто відзначити 2 моменти. Перший - якщо ми бачимо, в результаті аналізу, що це безнадійний борг, наприклад, підприємства зони АТО або Криму, - ми будемо їх визнавати як збиток і сформуємо резерв, після чого спишемо за рахунок резерву. Другий - це ті підприємства, де застава є фізично доступною. У таких випадках ми намагаємося домовитися, знайти економічну стратегію, так як вона завжди більш вигідна в порівнянні з примусовим стягненням.

Якщо домовитися не виходить, ми йдемо по шляху судового стягнення і доходимо до продажу застав через Виконавчу службу. Ми ефективно працювали за таким сценарієм протягом останніх 3 років. Таким чином, за минулий рік ми отримали cash-out 2 млрд грн. Це або погашення клієнтами безпосередньо в результаті реструктуризації, або шляхом добровільного продажу майна чи в результаті судових дій. У цьому році ми отримаємо близько 2,1 млрд грн сумарно від роботи з проблемною заборгованістю.

Скільки в цьому році було направлено на формування резервів?

530 млн грн за 8 місяців.

Це корпоративний портфель?

Це виключно корпоративний портфель. Тому що роздрібна іпотека у нас давно сформована, а поточні показники щодо споживчого кредитування знаходяться на хорошому рівні. Значно кращому, ніж до 2014 року.

Чи сформували Ви повністю резерви по кредитах зони АТО і Криму?

Крим і АТО були повністю списані ще в минулому році. У цьому році ми доводимо до логічного завершення роботу з клієнтами, які на території України і у яких залишилися якісь проблеми. Наше завдання - до кінця цього року по максимуму вирішити питання з проблемним портфелем.

Чи є попередні результати роботи банку за 9 місяців?

За 9 місяців ще результатів немає. За 8 місяців ми заробили 756 млн. грн. Крім того, операційний дохід банку за 1-е півріччя склав 2,2 млрд грн, тоді як за аналогічний період 2016 року цей показник становив 758 млн.

Який очікуєте фінансовий результат за підсумками року?

Це буде залежати від ряду обставин по роботі з проблемними кредитами, але за нашими оцінками ми отримаємо близько 850 млн грн чистого прибутку.

За рахунок чого Вам вдалося наростити прибуток?

У середині минулого року ми вирішили, що готові починати активно кредитувати. Якщо минулий рік – це було тестування ринку, відновлення навичок роботи, то в цьому році ми розпочали повноцінну роботу з усіма сегментами. Наш фокус - масовий роздріб, споживче кредитування, кредитні карти, малий і середній бізнес та дуже точкова робота з великим корпоративним бізнесом. За результатами цього року ми більш ніж удвічі наростили видачі кредитів за всіма напрямками. У роздрібному наприямку ми вже зробили 4,2 млрд грн, тоді як видача за той самий період минулого року склала 2,3 млрд грн. Це плюс 83%.

Є зростання навіть у корпоративному секторі?

Корпоративний портфель теж зростає. За 8 міс. минулого року ми видали 827 млн грн і вже 2 млрд грн видач у цьому році. За середнім бізнесом двократне зростання видач; за малим бізнесом - чотирикратне. Усі три портфеля ростуть. Зниження є тільки по портфелю, пов'язаному з СКМ компаніями, у відповідності з нашим 5-річним графіком, який узгоджений з Національним банком.

Оскільки заговорили про інсайдерів, скажіть, що у Вас з нормативом по пов'язаному кредитуванню?

У нас було перевищення нормативу, але ми погодили з Національним банком графік погашення заборгованості і зараз виконуємо цю програму.

Як плануєте знижувати портфель пов'язаних осіб?

Як я уже сказав, у минулому році ми затвердили програму щодо зменшення портфеля інсайдерів. Пізніше Національний банк прийняв зміни до цієї програми, дозволивши збільшити термін погашення кредитів до 5 років. Ми скористалися цим і підписали нову угоду, за якою термін був сумарно збільшений до 5 років.

Фактично до 2021 року Ви повинні привести цей показник в норму?

Правильно. До 2021 року ми повинні все завершити. У 2017 році буде закінчена 2-річна програма, залишиться ще 3 роки, для того щоб привести в норму.

Ви серйозно наростили вкладення в ОВДП. Яка ситуація у банку з ліквідністю і який процентний дохід банку приносить робота з цінними паперами?

У нас великий обсяг вкладень у цінні папери уряду. У той же час, ми знизили вкладення в депсертіфікати Національного банку. Ми перемістили депсертіфікати в ОВДП. Частина пішла на збільшення гривневого кредитного портфеля.

Також за цей і минулий рік ми сформували досить великий портфель валютних ОВДП. Адже альтернатива валютних вкладень на ринку зараз відсутня. У такий портфель ми вклали близько 117 млн доларів і 18 млн євро сумарно.

На наступний рік заплановано погашення євробондів. Чи можна говорити, що Ваші валютні ОВДП – це подушка, яку заклали під погашення?

Можна говорити, що це наша подушка ліквідності, подушка додаткової безпеки. Паралельно з цим у нас в банку є програма по зниженню впливу долара на валюту балансу. Ми поступово переводимо наш портфель з долара в гривню, і це формує, в тому числі, додаткові притоки долара. Ми очікуємо, що до кінця цього року і протягом наступного року у нас буде, як і раніше, проходити великий доларовий потік, який є результатом конвертації або погашення доларового кредитного портфеля. Для нас цього більш ніж достатньо, щоб погасити всі наші зовнішні зобов'язання, бонди, які знаходяться в обігу. У результаті погашення цих бондів ми, як і раніше, залишимося з подушкою.

Влітку Ви виходили з достроковим викупом єврооблігацій. Ви хотіли викупити до 40 млн доларів, але викупили тільки 16 млн. Чи будете надалі проводити подібну боргову операцію?

Ми ще на початку цього року почали працювати з Національним банком щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які дозволили б ряду банків, у яких є емітовані бонди, виходити з достроковим викупом. Національний банк пішов назустріч і дав нам таку можливість. У кінці червня - початку липня ми провели публічний викуп, але стикнулися з тим, що привабливість наших бондів дуже висока і ставка прибутковості 11% є в чомусь унікальною на ринку. Бажання інвесторів попрощатися з нашими паперами за прийнятною для нас ціною виявилося меншим, ніж ми очікували. Ми хотіли викупити 40 млн доларів, але в результаті викупили 16 млн доларів.

Ви збільшили присутність в роздробі. У цьому році претендували на покупку активів Платинум Банку, але угода не відбулася. Чи цікавитесь Ви покупкою портфелів неплатоспроможних банків?

Зараз продажі проблемних зобов'язань знаходяться в активній фазі розвитку. Вихід з ринку великої кількості банків привело до того, що багато хто з гравців, що залишилися, переключилися на роботу, пов'язану з позбавленням від баласту і чистять свої активи. Це сформувало великий ринок. Ми на цьому ринку теж присутні, наша компетенція дозволяє працювати з проблемними активами. У минулому році ми викупили через тендер один з боргів клієнта, який був у нас проблемним. Це дозволило вибудувати ефективну стратегію роботи, завдяки якій ми змогли повернути наш борг. Ми працювали над прямою купівлею кредитів ряду банків, які мають стратегію щодо зниження портфелів. У даному випадку, це не купівля проблеми, а, скоріше, перекредитування клієнтів на більш вигідних умовах з метою отримати для себе хорошого клієнта. Ми дійсно розглядали Платинум, але у підсумку відмовилися від угоди, тому що не знайшли виправдану економічну модель. Ми моніторимо ринок постійно. Наприклад, не так давно, ми виставляли котирування при продажу двох пулів проблемних активів, які були сформовані за участю двох великих американських фондів, залучених до організації продажів проблемних активів ФГВФО.

Чому тоді аукціон не відбувся, Ваше котирування було низьким?

Це котирування було нижчим за ціну відсікання. Відповідно, тендер був недійсним. Чекаємо продовження. Можливо, буде повторний аукціон, відповідно, будемо брати участь.

Чи цікавлять Вас портфелі російських банків, які знижують свою присутність в Україні?

У нас хороший контакт з усіма банками, які є на ринку, в тому числі, з банками з російським держкапіталом. Не виключаю покупку їх портфелів, якщо це буде у зв'язці з нашими існуючими чи потенційними клієнтами. Таку можливість ми розглядаємо, і навіть купували кредити у російських банків.

Якою бачите подальшу економічну ситуацію в країні і які ризики для банківської системи можете виділити?

Щоб кардинально змінити ситуацію в країні, потрібні зовнішні інвестиції. Приплив інвестицій може дати поштовх двозначному зростанню економіки і більш швидкому відновленню. Але ймовірність цього досить низька. Найбільш імовірний для нас сценарій – це так зване повільне відновлення: зростання ВВП 2-3%, щорічна девальвація до 10%. З такими темпами ми відновимо економіку рівня 2013 року не раніше 2022-2024 років. Хоча і в цьому можна бачити позитив, адже рецесія краще, ніж подальше падіння. Нехай невеликий, але стабільний ріст дає більше впевненості і передбачуваності, що може додатково стимулювати активність інвестування, в тому числі приплив інвестицій всередині країни.

Цього року ціль Національного банку по інфляції навряд чи буде досягнута, як це відіб'ється на ставках?

Наразі ставки досягли рівноваги. Подальшого зниження при такій інфляції ми не очікуємо. Прогноз Міністерства фінансів - близько 8% інфляції в наступному році. Його реалізація призведе до того, що ставки можуть трохи знизитися. На даний момент, це звучить оптимістично, особливо на тлі заяв щодо збільшення соціальних платежів. Ми знаходимося в ситуації, коли по гривні ми досягли передбачуваного рівня. Існуючий розмір ставок для хороших позичальників від 16% вже знаходиться на конкурентоспроможному рівні. Ставки будуть стимулювати конкуренцію у банківському секторі. В системі зараз відчутний вплив держсектора. Концентрація сил приходиться на 4 найбільші банки і дії цих гравців можуть сильно впливати на ландшафт ринку. Також ми бачимо, що повертається конкуренція за хороших позичальників. Це позитивний фактор для ринку, оскільки змушує переглянути практику кредитування, роблячи її більш комфортною для клієнтів. Також ми очікуємо відновлення і зростання кредитних портфелів у межах банківської системи. Останні 2 місяці, серпень і вересень, показали досить високу активність комерційного банківського сектора з точки зору кредитування, в тому числі корпоративного сектора.

У яких сферах є платоспроможні позичальники?

Агросектор - це напрям, який менше за інших постраждав і має хорошу оборотність коштів. Також це переробка і торгівля.

Які кредити користуються найбільшим попитом?

Інвестиційні кредити на покупку техніки, будівництво нових потужностей, елеваторний бізнес, фінансування оборотних коштів. З'являються нові інвестпроекти у сонячній енергетиці, яка отримала зараз стимул для розвитку з урахуванням гарантованого "зеленого" тарифу. Менший попит бачимо з боку машинобудування. Цей сектор, як і раніше, знаходиться в депресивному стані, досі відходить від кризи, шукає нові ринки і відновлює виробництво.

Джерело: https://ukranews.com

 

Новини банку

Підписатися на розсилку

Далі
Будь ласка, заповніть це поле

Отримати на e-mail

Введіть Вашу електронну адресу

Будь ласка, погодьтеся на обробку персональних даних Будь ласка, введіть e-mail

Новину відправлено

Перевірте e-mail Дякуємо за Вашу цікавість!

+

Зворотний зв'язок