У рамках спільного проекту LatifundistMedia і TopLead за підтримки ПУМБ, ми продовжуємо шукати нові ідеї з розвитку бізнесу для українських аграріїв. Сьогоднішня тема присвячена Китаю - одному з головних стратегічних партнерів України в аграрному секторі. За сім місяців поточного року показники експорту аграрної продукції українського виробництва в Китай склали $889,7 млн. У порівнянні з минулим маркетинговим роком експорт зріс на 103%. На порядку денному головне питання – чи зможе наша країна задовольнити зростаючі апетити китайського дракона?

Нарощування експорту

Аналітики Мінагропроду підрахували, що в 2014 р. товарообіг сільгосппродукції між КНР і Україною дійшов до рівня $931,9 млн (зростання на 36,6% порівняно з 2013-м). Статистика підтверджує, що за шість місяців 2015 р. частка Китаю в загальному сільськогосподарському експорті нашої країни займає 11,8%. Таким чином, Піднебесна за короткий термін змогла заповнити економічну прогалину після Росії і стати найбільшим імпортером української аграрної продукції.

Лідерами українського агроекспорту є зернові та соняшникова олія (86,5%). Згідно з даними Центру досліджень розвитку при Державній Раді КНР прогнозується, що через п'ять років з урахуванням стабільного приросту китайського населення в 1,43 млрд осіб і споживанні зернових у розрахунку 409-414 кг на душу населення, загальний попит на зернові в Китаї буде до 2020 р. становити 584 - 592 млн тон. Виходить, що дефіцит зернових без урахування сої прогнозується на рівні 40-50 млн тонн.

Хочеться нагадати, що в сьогоднішньому складному маркетинговому сезоні урожай зернових в Україні оцінюється в межах 60 млн тон. Цього цілком достатньо для збереження нашої продовольчої безпеки та експорту в обсязі більш 36 млн тон. Крім того, експерти всерйоз говорять про потенціал збору 100 млн тон зернових до 2020 р. Таке збільшення дозволить Україні вдвічі наростити експорт зерна і в три рази збільшити виробництво товарів з доданою вартістю.

Перспективні проекти

У плані інших товарних позицій за 2015 р. постачання українського спирту в Піднебесну виросло в 6 разів, шоколаду – в 2 рази, кондитерських виробів – в 1,2 рази. Нещодавно делегація Мінагропроду провела зустріч з провідними державними організаціями агропромислового комплексу КНР. Сторони домовилися про те, щоб Україна могла постачати на азіатський ринок соняшниковий шрот. Відповідні дозволи надасть найближчим часом організація AQSIQ. Китайці також зацікавлені в поставках українського цукру, кондитерки, вина.

Раніше в Мінагрополітики відзначали, що для торгівлі цукром з китайцями Україні необхідно підшукати надійного партнера з КНР. В рамках спільних проектів розглядається можливість будівництва заводів з грануляції жому, експорту органічної сої, фруктів і ягід (вишні, черешні, лохини). Згідно з укладеними домовленостями, з Китаю в Україну імпортуватимуть племінний матеріал для розвитку рибної галузі.

Також представники КНР отримали цікаві пропозиції щодо експорту сертифікованої продукції птахівництва. На даний момент вона вже успішно експортується до Євросоюзу. У Мінагропроді повідомили, що китайські інвестори готові вкласти $2,5 млрд у будівництво портового елеватора потужністю 50-100 тис. тон.

Керівник відділу країн Європи Центру зовнішньоекономічного співробітництва міністерства сільського господарства КНР Юй Ге прикладом успішного україно-китайського співробітництва називає роботу компаній CNADC та Shandong Shangshi Ecological Agriculture Technology Co. Ltd. Китайські партнери цінують українську продукцію за відсутність ГМО і високу якість. Аналітики вважають, що потреба КНР в жирах і маслах тваринного походження постійно зростає. Повністю забезпечити свої потреби Китай не може, тому це шанс для України зайняти вигідну нішу.

Окремо варто згадати і україно-китайське співробітництво в науково-технічній сфері АПК. Станом на 1 червня 2015 р. виконується близько 20 угод за взаємними програмами наукового співробітництва. Велика частина проектів присвячена селекції перспективних сільськогосподарських культур.

Державне регулювання

Для нашої країни також може бути корисним досвід держрегулювання сільського господарства в КНР. У 2005 р. уряд країни представив «Пропозиції ЦК КПК і Держради КНР про деякі установки щодо подальшого посилення роботи на селі і підвищення сукупної потужності сільського господарства». У цьому документі закріплюється курс на динамічну підтримку сільгосптоваровиробників. Розглянемо головні аспекти цієї програми.

Прямі платежі та субсидії. Залежно від площі посівів зернових, фермери отримують платежі з бюджету та субсидії для покупки високоякісного насіння, сучасної сільськогосподарської техніки, племінних тварин.

Удосконалення ринкової інфраструктури. Сюди входять різні заходи уряду, спрямовані на створення і підтримку оптових агроринків. Також дані заходи дозволяють контролювати роботу товарних бірж, ф'ючерсних ринків, забезпечувати ефективне транспортування продукції та її безпечне зберігання.

Кредитування сільських товаровиробників. Для цього уряд Китаю забезпечує виділення пільгових кредитів для аграріїв, підтримує створення кредитних кооперативів.

Цінова підтримка. Ціни постійно контролюються у великих сільськогосподарських районах на певні види зернових культур. Баланс попиту та пропозиції утримується шляхом адміністративних приписів для зростання виробництва окремих культур.

Сучасна система держрегулювання і підтримки агропромислового комплексу Китаю базується на передових стандартах розвинених країн з урахуванням специфіки держави. Головні зусилля держави спрямовані на підвищення якості життя в сільських районах Китаю та забезпечення конкурентного рівня місцевої аграрної продукції. Аналітики стверджують, що експортний потенціал України в китайському напрямку реалізований тільки на 7,5%. Нам є, куди рости й чого навчитися у КНР.

Олексій Волчков, заступник голови правління з корпоративного бізнесу, член правління ПУМБ

Експорт в Китай цікавий не лише своїм потенціалом споживання української продукції, а й тим, що експортер може зберегти у валюті свою торгову виручку. На початку 2015 року Україна та Китай домовилися про реалізацію своп-лінії на суму $2,4 млрд. Своп-лінія — угода між двома центральними банками різних країн про взаємний обмін валют за фіксованими курсами. Яка користь від цього для наших аграріїв? Як відомо, зараз за вимогами Національного Банку України всі експортери повинні продавати свою валютну виручку протягом 3-х робочих днів. Через валютні коливання багато експортерів втрачають частину свого доходу. Проте мало хто знає, що вимоги Нацбанку не стосуються експортної виручки, яка отримана в китайській національній валюті – юанях. Китайські компанії при зовнішньоекономічних розрахунках зазвичай використовують долар США, але завдяки відкриттю своп-лінії розрахунки з України можна тепер проводити також і в китайській національній валюті. Якщо у вашого банку є відкритий кореспондентський рахунок в юанях, то ви можете отримувати платежі в юанях. Такий кореспондентський рахунок є, наприклад, у ПУМБ. Це дає можливість нашим клієнтам продавати свій товар за юані, залишати їх на своєму рахунку, а потім купувати за них будь-яку валюту в потрібний момент часу і таким чином звести до мінімуму свій ризик при валютообмінних операціях.

Джерело: портал Латифундист