Експортна перебудова

Агропромисловий комплекс України в умовах кризи в 2014 р. став основним двигуном вітчизняного експорту, а, отже, і головним джерелом припливу іноземної валюти: експорт сільськогосподарської продукції склав $16,67 млрд. – Це майже 30% від загального обсягу експорту ($53.91 млрд). Стахановські темпи експансії на зовнішніх ринках – це, насамперед, відображення потенціалу країни. Ми виробляємо більше продукції, ніж споживаємо, а в світі існує значний попит на продовольство. Не так давно Україна славилася як «житниця Європи», але у нас є всі шанси перетворити країну на «годувальницю планети». Головне – задати мету галузі та крок за кроком до неї рухатися.

Експортний успіх аграріїв, як це не парадоксально, був обумовлений, зокрема невдачами в попередні роки. Якщо на початку 90-х у структурі експорту аграрної продукції домінували країни колишнього СРСР, серед яких левову частку займала Росія, то за роки незалежності все дуже змінилося. У пошуках палички-виручалочки вітчизняні аграрії диверсифікували напрямки зовнішніх продажів. Наразі найбільше української продукції закуповує Китай (За перше півріччя 2015 р. заробили на ринку цієї країни $783 344 тис.), арабські країни (Єгипет – $567 805 тис., Іран –.$350 174 тис., Туреччина – $339 332 тис.), а також країни Єврозони (Іспанія – $340 665 тис., Голландія – $265 621 тис., Італія – $263 708 тис., Польща – $205 554 тис.). І хоча в торговому асортименті, як і раніше, домінує сировина, в основному, – зернові. Частка переробки з кожним роком зростає і зараз становить 41% ($6,9 млрд.). Це – курятина, кулінарні жири, сік, мед, джеми, шоколад та ін.

Що допоможе закріпити успіх українських аграріїв в умовах політичної нестабільності, валютних коливань, дуже низькою прогнозованості вартості фінансових ресурсів? Сьогодні інформація стає ключовою цінністю для підприємця. Яку культуру вигідніше виростити в наступному сезоні? Як профінансувати посівну? Як продати урожай? Інфографічний довідник "Агроекспортер", який готується зараз командою LatifundistMedia і TopLead за підтримки ПУМБ, покликаний допомогти аграріям знайти нові ідеї щодо розвитку бізнесу. Ви дізнаєтеся про найуспішніших агроекспортерів світу, дізнаєтеся що допомогло їм досягти успіху, якими фінансовими інструментами вони користуються і які з них можна використовувати в Україні. Обов'язково обзаведіться цією "шпаргалкою з експорту"!

Мене, як банкіра, часто запитують як банк допомагає аграріям? У всьому світі, в т.ч. в Україні, є всього три ключових види фінансування аграріїв: сезонне, на купівлю техніки та торгове. Але умови нашої економіки надають їм певну специфіку.

Сезонне фінансування. Через великий розрив у часі між посівом і продажем продукції аграрію не завжди вистачає власних грошей на покриття виробничих потреб і він часто звертається в банк за кредитом на термін від 12 до 18 місяців. Незважаючи на те, що в українських аграріїв традиційно в дефіциті ліквідна застава, банки навчилися працювати з ними, приймаючи в заставу зерно та аграрні розписки. Якщо господарство рентабельне і справно платить по кредиту, банкіри будуть товпитися біля його дверей навіть у такі складні часи як зараз. Але за даними Мінагрополітики аграрії витратили на весняну посівну 2015 року 63 млрд грн., з яких тільки лише 8,4 млрд грн склали банківські кредити, а решта суми – власні кошти аграріїв. У цьому немає нічого дивного, адже вартість кредитів зараз така, що зробить нерентабельною роботу навіть дуже ефективного аграрія. Тому цієї весни в хід пішов відносно забутий, але ефективний інструмент – банківський вексель. За допомогою векселя аграрії могли отримати товарний кредит від постачальників насіння і ЗЗР. Вексель дозволив частково вирішити проблему недофінансування галузі з боку банків. Точних даних про обсяги виданих аграріям векселів немає, але сума може перевищувати 1 млрд грн. Тільки ПУМБ з початку року видав векселів на суму понад 100 млн грн.

Фінансування під покупку техніки. Цього року цей вид кредитування практично вмер. Якщо сезонний кредит аграрій може повернути за рік-півтора, то цей кредит виплачує за кілька років. За останні 1,5 року горизонт фінансового прогнозування у банків скоротився, без жартів, до місяця! У таких умовах видати кредит на кілька років неможливо без загрози для стійкості банку. Тому зараз реально купити техніку тільки за власні кошти або у лізингових компаній.

Торгове фінансування. Український аграрій воліє притримати свій урожай в очікуванні більш вигідної ціни. А в очікуванні цієї ціни, у банку можна взяти кредит для поповнення обігових коштів на термін від 1 до 6 місяців під заставу цього врожаю. У Європі такий вид кредитування не поширений на відміну від України. Європейські фермери воліють мати чіткий прогноз ціни врожаю, нехай навіть він не обіцяє великих прибутків. Для цього вони укладають контракти на експорт продукції з трейдерами, які і надають фермерам фінансування строком на кілька місяців.

У наступні кілька місяців в рамках проекту «Агроекспортер» ми розповімо вам про інші фінансові інструменти для аграріїв, які успішно працюють в інших країнах і можуть з'явитися в Україні у найближчі роки. Підписуйтесь на довідник і черпайте нові ідеї для бізнесу!

Джерело: агро-портал Латифундист