ПУМБ, що належить найбагатшому громадянинові України Рінату Ахметову, - свого, роду "біла ворона" в колі інших олігархічних фінустанов. На відміну від банків Ігоря Коломойського, Костянтина Жеваго, Віктора Пінчука або Дмитра Фірташа, у ПУМБу немає ні мільярдних стабілізаційних кредитів від НБУ, ні проблем з капіталом. І це при тому, що основний бізнес банку був сконцентрований на території окупованого нині Донбасу. Вже третій рік банком пана Ахметова управляє Сергій Черненко. Треба сказати, що раніше ПУМБ здобув славу рекордсмена по частоті зміни топ-менеджменту серед найбільших банків. Так, за останні 10 років банком встигли "порулювати" п'ять керівників. Проте пан Черненко, який працює в банку з 1997 р, почуває себе досить впевнено і регулярно напряму спілкується з власником фінустанови.

Про капіталізацію

- Наскільки ПУМБ достатньо капіталізований? Яке було значення нормативу Н2 на 1 квітня?

- Значення Н2 було на рівні 12,72%. Ми не порушували норматив. Хоча в цілому питання достатності капіталу вельми неоднозначне. Якщо дивитися сьогодні, то ми побачимо одну картинку, якщо в перспективі з урахуванням будь-яких подій - іншу. Хочу зазначити, що весь минулий рік і початок цього року ми пройшли, зберігши достатню капіталізацію.

- Зараз важко знайти великий банк, тим більше з національним капіталом, який би не заявляв про плани щодо збільшення капіталу. Ви щось плануєте?

- Нацбанк вже анонсував нову програму стрес-тестування, проте точні критерії оцінювання ще не відомі. Відповідно будь-які рішення щодо збільшення капіталу ми будемо приймати після отримання результатів стрес-тесту.

- Тобто, на порядку денному питання капіталізації поки що не стоїть?

- Поки що ні. Минулого року ми збільшили капітал банку, зокрема за рахунок продовження субординованих боргів. Крім цього, в першому кварталі поточного року ми завершили процес об'єднання ПУМБ і роздрібного банку «Ренесанс Кредит». Це дозволило нам збільшити капітал на 300 млн грн, що дорівнює близько 10% сумарного капіталу ПУМБ.

- І все-таки, як так вийшло, що бізнес був сконцентрований на Донбасі, а ви без особливих вливань примудрилися не порушити нормативи? У вас із резервами все в порядку? Вони адекватні якості портфеля?

- Зовсім недавно ми пройшли щорічний аудит, який проводила одна з компаній «великої четвірки». Цей аудит підтвердив коректність нашої звітності. До речі, історично ПУМБ - перший банк в Україні, який у свій час пройшов аудит за міжнародними стандартами. У нас дійсно немає проблем з капіталом. Причина в тому, що перед початком кризи банк був перекапіталізований, що, до речі, у мирний час було для нас певною проблемою. Справа в тому, що коли є надлишок капіталу, показник його віддачі (RoE) автоматично знижується. Однак, як бачимо, цей надлишок дуже знадобився в кризу. Крім того, ми дуже обережно кредитували у валюті після 2009 р., у позичальників був достатній запас міцності. Тому проблеми з корпоративним портфелем почалися тільки в кінці 2014 р. На диво, більшість наших позичальників справно виконували свої зобов'язання протягом усього року. Чого не скажеш про портфелі роздрібних кредитів.

Про бізнес

- Скільки зараз відділень у банку?

- У нас було близько 160 відділень. Через події в Криму та на Сході ми втратили близько 40, але шляхом приєднання банку «Ренесанс Кредит», ми фактично компенсували втрачені локації. Найближчим часом ми плануємо переформатувати відділення «Ренесанс Кредиту», заточені під видачу кеш-кредитів в універсальні банківські відділення.

- Які плюси і мінуси приналежності банку великій ФПГ?

- Основний плюс полягає в тому, що будучи в складі групи нам простіше комунікувати з менеджментом інших великих підприємств групи на предмет співпраці, реалізації спільних проектів. Крім того, у групи багато контрагентів, яких ми також розглядаємо в якості потенційних клієнтів - у нас є можливість краще вивчити один одного.

Якщо ж говорити про мінуси - це, безумовно, той факт, що ми не можемо кредитувати підприємства групи. Для нас цей сегмент ринку в плані активного кредитування виключений. Це завжди викликало невдоволення всередині групи, оскільки в нас хотіли б бачити банка-партнера, який не тільки обслуговує поточну діяльність, а й кредитує. Але ми маємо достатньо серйозне обмеження на кредитування інсайдерів.

- Наприкінці минулого року ПУМБ реструктуризував випуск єврооблігацій. Ви задоволені умовами?

- Так, у нас підходив до кінця термін з погашення $252 млн. Ми виплатили близько 22%, а решту повинні погасити протягом 4 років з початком виплат через 1,5 року рівними частинами, зі збереженням процентної ставки на рівні 11%. Це досить комфортний графік для нас.

- Як вважаєте, чи вийде вдало реструктуризувати заборгованість в Укрексімбанку? Чи будуть труднощі?

- Труднощі є завжди. Але думаю, вони впораються. Ми, наприклад, провели досить багато переговорів з інвесторами. Сказати, що це було легко, напевно, не можна, але у нас вийшло.

- Як гадаєте, чи вдалося б зробити це зараз, після дефолту «Метінвесту»?

- Під час реструктуризації боргів нам задавали багато питань щодо ДТЕКу та Метінвесту. Але, наша модель бізнесу вибудувана таким чином, що ми достатньо незалежні. Ситуація в цих компаніях ніяк не вплинула на ПУМБ, у нас немає кредитів «Метінвесту». До того ж, на мій погляд, визначення «дефолт» дещо перебільшено в даному випадку. Компанія просто увійшла в фазу обговорення реструктуризації своїх зобов'язань. Цим «Метінвест» нічим не відрізняється від багатьох інших компаній в Україні.

- Ви зараз кредитуєте корпоративних клієнтів?

- Ні, ми не кредитуємо нових клієнтів. Але ми продовжуємо працювати з існуючими позичальниками за раніше відкритими кредитними лініями. Що стосується нових угод, то в умовах, коли відсутній «горизонт планування», давати будь-які зобов'язання було б неправильно. Крім того, ситуація повинна стабілізуватися з погляду ліквідності. Ми, наприклад, не виключаємо можливого повторення паніки. І на цей випадок тримаємо подушку ліквідності.

- У чому тримаєте ліквідність?

- На коррахунках, у тому числі в НБУ, операції з ОВДП, купуємо депозитні сертифікати Нацбанку. У них привабливі терміни розміщення. Це хороший простий інструмент з гарантованою ліквідністю...

- І гарною прибутковістю. Нацбанк платить за деп. сертифікатами 26-27% річних, тоді як середньозважені ставки за строковими вкладами населення складають 20-21% річних. Важко уявити, що в таких умовах у банків є стимул навіть дивитися в бік кредитування реальної економіки. Чи не так?

- Питання не в тому, щоб просто ситуативно заробляти. Банкірів цікавить гарантований заробіток в довгостроковій перспективі. Говорити про те, що банки перебудують бізнес-модель, відвернувшись від кредитування, тільки тому, що зараз склалася така ситуація, несерйозно. Скільки це триватиме? Ну, три місяці. А далі що? Відносини з клієнтами вибудовуються не за один день, а роками. Як тільки з'явиться визначеність, горизонт планування, ми знову повернемося до активного кредитування.

- А як щодо роздрібного кредитування? Теж згорнули?

- Ні, кредитуємо, хоча переглянули політику у бік жорсткішої, і скоротили кількість каналів продажів. Якщо не враховувати зону АТО, то наші продукти залишаються прибутковими навіть в сформованій економічній ситуації. В цілому ж ринок споживчого кредитування істотно звузився. Попит є, але кількість гравців значно скоротилося. Думаю, що ми навіть скоротивши обсяги, залишаємося одним з найбільших операторів.

- Якщо говорити про пріоритети. До якої пропорції «роздріб/корпорейт» ви прагнете? 50/50?

- 60 на 40 або навпаки, що по суті те ж саме. Криза показала, що банк повинен бути збалансованим. Якщо робити акцент тільки на один вид діяльності, то банк втрачає свою стійкість. Наприклад, пережити паніку серед роздрібних клієнтів нам допомогли сильні позиції в корпоративному бізнесі. Якщо подивитися статистику, то з топ-10 банків тільки у двох виросли залишки на рахунках корпоративних клієнтів. ПУМБ один із них.

- Це ринкові залучення?

- Абсолютно. Залишки підприємств групи залишилися на тому ж рівні. Для мене це є критерієм якості нашої бізнес-моделі.

- Чи може бути успішним корпоративний бізнес без активного кредитування?

- Наші клієнти живуть в тій же країні, що і ми, і цілком адекватно сприймають ситуацію. У них самих немає горизонту планування, щоб переконати нас дати їм кредит. У той же час, бізнесу завжди потрібне розрахунково-касове обслуговування та інші послуги. І це те, що банк може їм запропонувати сьогодні. Однак якщо говорити про довгострокову перспективу, то без кредитування успішної моделі бути не може ні в роздробі, ні у корпорейті.

Про стабілізацію

- Останнім часом гривня значно зміцнилася відносно твердих валют. З чим це пов'язано?

- У першу чергу це пов'язано зі стабілізаційними заходами, вжитими Нацбанком, по балансуванню попиту та пропозиції. Важливий фактор - це отримання підтримки з боку МВФ. Якщо раніше Нацбанк продавав валюту НАК «Нафтогазу» безпосередньо, то останнім часом, монополіст купував валюту на ринку, як і всі. Тобто, можна говорити про досягнення рівноваги.

- А в касах ПУМБ можна купити готівкову валюту?

- Так, можете спуститися купити. Проблем з продажем зараз не існує. Протягом півтора місяців населення здає доларів більше, ніж купує.

- Багато банків, у тому числі великі не продають валюту зовсім.

- Ми продаємо, але народ не купує. В цілому ми намагаємося працювати з тією валютою, яку принесли клієнти. Були періоди, коли підкріплювали каси і з міжбанку. Зараз цього не робимо, оскільки такі операції неможливі через обмеження НБУ. Тим не менш, ми б хотіли, щоб валюту купували, адже маржа приваблива, що дозволяє нам заробляти.

- У березні відтік валютних депозитів населення з банків склав майже $1 млрд., що більше, ніж у лютому, коли гривня рекордно обвалилася. Чому так?

- Початок поточного року в плані відтоку депозитів був порівнянним з найгіршими періодами минулого року. Для мене лютий і березень - нерозривно пов'язані. Коли паніка вже сформувалася, для її нейтралізації потрібен якийсь час. Ось у цьому сенсі перша половина березня стала продовженням лютого. У другій половині ситуація покращилася, але ще не настільки, щоб перекрити відпливи першої половини місяця.

- Так треба все-таки скасовувати обмеження на зняття валютних вкладів?

- Питання дуже складне. Є відкладений попит з боку VIP-сегменту. Якщо зняти обмеження, вони постараються забрати гроші одним махом.

- Навіщо? У нас же стабілізація!

- Багатьох лякає ситуація в країні. Коли спілкуєшся з такими вкладниками, вони кажуть, що не мають нічого проти конкретного банку, але бояться невизначеності. І в цій ситуації невизначеності вони хочуть якийсь час відсидітися. Основний їх посил - вони не вірять нікому, крім себе. Тому зняття обмежень може обернутися новою загрозою для стабільності системи. Необхідний час, щоб люди заспокоїлися.

- Як же бути?

- На мій погляд, зняття обмежень має відбуватися одночасно з обмеженням на готівкові розрахунки. Із системи пішло дуже багато грошей. З точки зору економіки це дуже погано, коли такий оборот здійснюється поза банківською системою. Обмеження на розрахунки готівкою стимулювало би повернення грошей у систему.

- Зараз же діють обмеження в розмірі 150 тис. грн. До якої суми потрібно знизити планку?

- Треба дивитися статистику. Думаю, 8-10 тис. грн. Більш дорогі покупки повинні проводитися тільки по безготівці. Можна дозволити фізособам проводити конвертацію гривні в долари через міжбанківський ринок. Приходь - купуй, але обмеження на зняття готівки повинно залишатися.

Джерело: журнал Бізнес (№18-19), 11 травня 2015