Мобільний додаток
перейти перейти
  • Приватним клієнтам
  • Для бізнесу
  • Персона
  • Банк сьогодні
Приватним клієнтам
Для бізнесу
Персона
Банк сьогодні
Працюємо для вас
Преса про нас

Ласкаво просимо до Прес-центру ПУМБ! У цьому розділі Ви можете ознайомитись з останніми новинами банку і аналітичними матеріалами про фінансовий ринок.

Представники ЗМІ можуть отримати коментарі керівництва та експертів банку щодо продуктів та послуг ПУМБ, про ситуацію на українському фінансовому ринку, зв'язавшись із співробітниками Прес-служби.

Гроші в землю
25 травня 2015
Отримати на e-mail {title} - ПУМБ

Банки пропонують аграріям способи профінансувати посівну

Дефіцит оборотних коштів для проведення посівних робіт перевищує 12 млрд грн. Отримати це фінансування фермерам практично ніде: банки не володіють вільною ліквідністю, а наявні у них ресурси занадто дорогі для аграріїв. Тому фактично єдиною альтернативою кредитами зараз залишаються безресурсні інструменти. Але й вони не можуть повністю покрити дефіцит оборотних коштів сільськогосподарських компаній.

Посівна бореться з дефіцитом

Масова ліквідація в 2014 році банків, які в тому числі займалися кредитуванням аграріїв, дефіцит ліквідності у решти гравців ринку та істотна девальвація гривні вдвічі збільшили дефіцит коштів на проведення посівної. «Ситуація в галузі непроста. У першу чергу мова йде про нестачу фінансових ресурсів та істотне подорожчання весняно-польових робіт. За нашими розрахунками, в 2014-му посівна кампанія обійшлася в 41,5 млрд грн, цього року необхідно 66,5 млрд грн. Фактично зростання на 65%, – повідомив заступник міністра аграрної політики і продовольства Володимир Лапа. – Дефіцит обігових коштів аграріїв виріс з 6 млрд грн до більш ніж 12 млрд грн». Звернутися до уряду за грошима аграрії не можуть – в I кварталі на підтримку галузі держбюджет виділив всього 60 млн грн.

Банки визнають цю проблему: вони обмежені у фінансуванні, тому пропонують аграріям не кредити, а інші види підтримки. «З початку року ми профінансували агрогосподарства на 550 млн грн, але значний обсяг склало нересурсне фінансування – авальовані векселі і гарантії, – розповів керівник з розвитку корпоративних проектів і партнерства великого банку. – За цю посівну ми плануємо провести безресурсних операцій на 1 млрд грн і утримати той кредитний портфель, який у нас є, – 6,6 млрд грн». Поточна ціль будь-якого банку – утримати кредитні ліміти по нинішнім аграрним клієнтам в умовах зростання вартості фінансування і зниження вартості застав.

Гордієва позика

Потребу в фінансуванні українських банків в першу чергу відчуває малий і середній агробізнес. Великі агрохолдинги або отримали довгострокове фінансування на зовнішньому ринку від МФО і великих трейдерів-контрагентів, або зберігали зерно на елеваторах і зараз продають його за вищими цінами, ніж восени. За оцінкою голови ради ACI Павла Козака, в Україні працює близько 40 тис. фермерів і 10 тис. середніх виробників. «Частка безресурсного фінансування МСБ у нас становить 30%. Щорічний приріст по цьому продукту в нашому банку – 70%. Його основною перевагою є відхід від валютного ризику, оскільки платіж за векселем буде проведений восени у гривні», – зазначає представник великого банку. Хоча навіть великим компаніям буде складно підтримувати борговий портфель: якщо в 2014 році вдавалося рефінансувати 90% зовнішнього боргу, то в 2015-му цей коефіцієнт впаде до 60%.

Однак тільки частину сільгоспробіт можна покрити безресурсними інструментами. «Безресурсне фінансування – це можливість залучення товарного кредиту від імпортних постачальників насіння та агрохімії, які готові взяти на себе ризик країни і надати товар, але їм потрібні банківські векселі або гарантії. Ми плануємо видати таких інструментів на 300-400 млн грн, – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков. – Це дозволить закрити потребу фермерів в засобах захисту рослин і насінні, але не дозволить купити добрива, або частково дозволить, а також паливно-мастильні матеріали. Питання в тому, де взяти гроші на це?»

Альтернативні джерела

Звертатися до банків аграрії можуть, тільки кредити зараз видаються виключно перевіреним клієнтам, та й то не всім. «Основна проблема полягає в тому, що навіть банки, які мають ресурс, суттєво посилили вимоги до позичальників. І в зв'язку зі знеціненням застав аграрії не можуть залучити ресурси. Тому ми сподіваємося на пом'якшення умов», – говорить Володимир Лапа. «Я б не сказав, що ми, як інші банки, посилили їх. Просто минулих років для ряду компаній, які мали більш-менш хороші фінанси, були пільгові умови забезпечення, коли основне забезпечення покривало близько 0,3-0,4 і бралася застава майбутнього врожаю», – виправдовувавсяя Олексій Волчков. І тепер банки «усвідомили», що вони, як кредитори, не можуть продати заставу у вигляді «майбутнього врожаю», якщо позичальник проти цього. «Тому банки повертаються до твердих застав – техніки і виробничих потужностей, які повинні покривати всі 100% кредиту. Це, до речі, є стандартним підходом в інших галузях», – говорить експерт.

У зв'язку з цим на здешевлення кредитів аграріям у держбюджеті 2 березня закладено 300 млн грн, які будуть видавати саме фермерам: їм обіцяна компенсація 15 процентних пунктів ставки по гривневих кредитах і 6 – по валютних. «За нашими оцінками, виділення компенсації дозволить здешевити кредити на 3,6 млрд грн», – вважає Володимир Лапа. Ці ресурси будуть розподілятися між областями пропорційно їх частці у валовому виробництві сільського господарства.

Банкіри рекомендують аграріям активніше використовувати форвардні контракти, що дозволяють отримати фінансування на посівну під гарантії продажу вирощеного зерна восени за обумовленою ціною. «Залучити гроші трейдерів реально. Проте сільгоспкомпанії не надто прагнуть цим користуватися, оскільки очікують, що ціна на зерно восени буде вищою. Але це можливість отримати кошти вже зараз, причому у валюті », – говорить Олексій Волчков. Ще одна можливість привернути гроші - аграрні розписки, але вони поки впроваджуються за підтримки IFC як пілотний проект тільки в Полтавській області, і банки під нього не можуть отримати рефінансування НБУ.

Джерело: FinMaidan

Новини банку

Підписатися на розсилку

Далі
Будь ласка, заповніть це поле

Отримати на e-mail

Введіть Вашу електронну адресу

Будь ласка, погодьтеся на обробку персональних даних Будь ласка, введіть e-mail

Новину відправлено

{title} - ПУМБ

Перевірте e-mail Дякуємо за Вашу цікавість!

+

Зворотний зв'язок