Хоча не так давно глава НБУ В. Гонтарева запевняла, що в банку ПУМБ немає моделі «олігархічного бенкінгу», згідно з даними фінзвітності банку, на кінець березня 2015 року значення нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9; має бути не більше 5%) у цієї фінустанови складало 21,76% (причому відповідні порушення мають місце з початку 2014 року). Також за результатами І кварталу ПУМБ порушував норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7): при тому, що він має бути не більше 25%, по факту - 28,65%.

Ці аспекти в роботі ПУМБ важливі не тільки з огляду на скрутну економічну ситуацію в Україні та бойові дії на Донбасі, але і в т.ч. враховуючи «неоптимальний» фінансовий стан найбільших промислових активів Р. Ахметова (який, як відомо, є кінцевим бенефіціаром банку ПУМБ) – Метінвесту та ДТЕК, яким довелося йти на реструктуризацією єврооблігацій (як зрештою і самому банку ПУМБ – наприкінці 2014 року). Відповідні паралелі тут наче виникають самі собою.

За підсумками І кварталу 2015 року банк ПУМБ отримав збиток 327,5 млн грн. Це сталося, насамперед, через відрахування до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках (-1,64 млрд грн). Але на кінець березня видані банком кредити юрособам (а це 87,7% кредитного портфелю) покривалися резервами лише на 12,1%, що в рази менше, ніж в окремих учасників ринку, також орієнтованих переважно на кредитування корпоративного сектору. Що змушує припускати, що ПУМБ недоформовує резерви, скажімо, для мінімізації необхідних обсягів докапіталізації банку.

Заступник голови правління ПУМБ Федот Єременко в коментарі FINBALANCE ці припущення фактично спростовував. А також, зокрема, запевнив, що банк не кредитує підприємства ДТЕК і Метінвест. Наскільки переконливі аргументи й повні відповіді топ-менеджера ПУМБ, судити Вам.

Чим зумовлений невисокий рівень резервів, сформований ПУМБ під кредити юрособам? Банк, як і низка інших учасників ринку, недоформовує їх, щоб у т.ч. мінімізувати потребу в докапіталізації? Чи, можливо, це зумовлено очищенням балансу за рахунок продажу чи переведення проблемних активів на баланси споріднених факторингових структур?

Після кризи 2008-2009 років банк дотримується досить консервативної кредитної політики, що дозволило сформувати стійкий кредитний портфель. Зокрема, банк був консервативний у фінансуванні в іноземній валюті та регулярно проводив стрес-тестування клієнтів на предмет стійкості до валютних ризиків. Висока якість кредитного портфеля дозволила уникнути проблем з обслуговуванням портфеля під час кризи, що розпочалась минулого року, і відповідно великих сум для формування резервів. Продажів і переказу проблемних активів на баланс споріднених факторингових структур не здійснюємо.

Чи планують акціонери банку ПУМБ його докапіталізувати в 2015 році? У 2016? На які суми? Йдеться про вливання в статутний капітал чи в капітал 2-го рівня (за рахунок субборгу)?

Наразі питання докапіталізації ПУМБ не актуальне. У 2014 році ПУМБ мав надлишковий обсяг капіталу, що дозволило навіть в умовах кризи дотримуватися нормативів достатності капіталу.

В кінці 2014 року ми збільшили капітал банку за рахунок подовження строків субординованих боргів. Також у першому кварталі цього року ми завершили процес об`єднання ПУМБ і банку «Ренесанс Кредит», завдяки чому ми збільшили капітал на 300 млн грн.

Зараз ми проходимо стрес-тестування НБУ, проте точні критерії оцінювання ще не відомі. Рішення про необхідність збільшення капіталу ми будемо приймати після отримання результатів цього стрес-тесту.

З початку 2014 року до кінця І кварталу-2015 ПУМБ порушує норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру. Також на кінець березня мало місце порушення нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента. Про які саме підприємства в цих випадках йдеться? Чи входять вони до «Метінвесту» чи ДТЕК? Коли були видані ці кредити? Яких заходів банк ПУМБ планує вжити, щоб усунути порушення нормативів НБУ? Як швидко це відбудеться? Чому це досі не було зроблено (зокрема, по нормативу Н9)?

ПУМБ не кредитує підприємства ДТЕК і Метінвест як в силу обмеження кредитування інсайдерів, так і у зв`язку з тим, що ці холдинги орієнтовані на залучення фінансування на зовнішніх ринках.

Щодо нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), то це порушення виникло виключно унаслідок девальвації гривні і в наслідок того, що валютний борг був переоцінений щодо гривневого капіталу. Фактичного збільшення боргу по компаніях, які перевищили ліміт не відбувалося. Крім того, дані компанії не належать до групи СКМ.

Потрібно відзначити, що таке порушення виникло не тільки у ПУМБ, а й в цілому по багатьом банкам. У зв`язку з цим 24.02.15 НБУ випустив постанову №129, згідно з якою до банків не застосовуватимуться заходи впливу у зв`язку з порушенням даного нормативу, у випадку якщо це порушення викликане девальвацією національної валюти.

Що стосується нормативу Н9, то можу в т.ч. процитувати голову правління банку ПУМБ Сергія Черненка, який не так давно заявив, що інсайдерський кредитний портфель ПУМБ складає близько 16% — це компанії групи СКМ. Сьогодні в банківській системі існує два нормативи щодо інсайдерів. Перший — по одному інсайдеру, на якого не може припадати більше 5%. Другий – на групу інсайдерів, 25%. Парадокс в тому, що всіх наших інсайдерів, які є різними юрособами, трактують як одного інсайдера. Таке трактування — право НБУ, воно виникло ще до каденції Степана Кубіва та Валерії Гонтаревої.

Тому зараз ми маємо порушення 5%-го нормативу, але отримали від регулятора відстрочку на кілька років, протягом яких повинні привести норматив кредитування інсайдерів у відповідність до вимоги НБУ

Яка частка кредитного портфелю юросіб та фізосіб у банку ПУМБ на кінець І кварталу припадала на Донецьку та Луганську область? Наскільки високим там був рівень проблемної заборгованості? Наскільки сумлінно виконують свої боргові зобов’язання, зокрема, підприємства та фізособи, що знаходяться на території, тимчасово не підконтрольній українській владі? Наскільки відчутно девальвація гривні змогла пом’якшити для підприємств-експортерів негативний ефект від ускладнення виробництва через бойові дії тощо? Які варіанти реструктуризації банк ПУМБ пропонує своїм позичальникам з Донбасу? Наскільки охоче клієнти пристають на відповідні умови?

Якщо говорити про клієнтів із зони АТО, то умовно їх можна розділити на 3 категорії:

- ті, хто переїхав в інші регіони із зони АТО (мова йде як про юросіб, так і про фізосіб).
- мультирегіональні компанії, які можуть бути зареєстровані в східному регіоні, але ведуть діяльність по всій території України.
- клієнти, які залишилися в зоні АТО і продовжують вести свою діяльність у зоні АТО

Остання група найбільш ризикована з точки зору обслуговування своїх зобов`язань. Частка таких компаній із зони АТО становить 7,7% кредитного портфеля ПУМБ. Ще 1,3% припадає на клієнтів з Криму.

Що стосується ситуації з обслуговуванням кредитного портфеля в цих регіонах, то до 80% клієнтів-фізичних осіб перестали обслуговувати свої борги після початку військових дій на Сході чи анексії Криму. У той же час частка таких клієнтів серед корпоративного бізнесу - близько 20%.

Ми розуміємо складнощі, з якими зіткнулися наші клієнти в східному регіоні і надаємо широкий спектр інструментів реструктуризації, які дозволяють полегшити їх платіжне навантаження.

Що можете в цьому ж контексті сказати про Крим? Яким чином врегульовуєте проблемні питання? Чи продаєте там кредитні портфелі? Кому? Українським чи російським структурам? Банкам у т.ч.? Чи намагаєтеся стягувати проблемну заборгованість через російські суди? Чи приносить це результат?

Частка клієнтів Криму становила близько 1% у кредитному портфелі банку. Наші втрати в Криму обмежилися 300 млн грн або близько 60% всього кредитного портфеля по Криму. Ми оцінюємо ці втрати як незначні.

Наскільки активно банк ПУМБ кредитував бізнес у І кварталі, з огляду на активне скорочення як гривневої (на 1,24 млрд грн), так і валютної (на 104 млн дол)? Про представників яких саме галузей економіки йдеться? Які у Вас плани на ІІ квартал? До кінця 2015 року?

ПУМБ дотримується консервативної політики і своїм пріоритетом ставить ефективне управління ліквідністю. Тому на даний момент ПУМБ не кредитує нових корпоративних клієнтів. Враховуючи складну економічну та політичну ситуацію і відсутність можливості довгострокового планування, давати будь-які зобов`язання було б невідповідально з нашого боку.

Тим не менш, ми продовжуємо працювати з клієнтами за раніше відкритим кредитними договорами. З минулого року на перший план вийшли інструменти безресурсного кредитування: факторинг, банківські гарантії, векселі. Наші подальші плани по відновленню кредитування залежать від розвитку ситуації на ринку і можливістю залучення пасивів в систему.

Джерело: Finbalance