Поточний рік став роком серйозних трансформацій практично для всіх сфер бізнесу. Криза завдала удару як по аграріях, які втратили частину своїх доходів у результаті падіння цін на світових ринках, закриття російського ринку і в результаті військових дій, так і по банках, з яких населення почало масово забирати гроші (як результат, у фінустанов почалися проблеми з ліквідністю і капіталом).

Тим не менш, у більшості банків кредитні портфелі агробізнесу все ж зростають. При загальному зниженні кредитування це стало можливим завдяки концентрації саме на агрокредитуванні. На тлі падіння промвиробництва кредитувати фінустановам було просто нікого, запевняють банкіри. За останні два роки лише АПК демонстрував приріст в економіці.

Плисти проти течії

Незважаючи на важке економічне становище і урізання кредитних програм, багато банків у 2014 році змогли збільшити частку свого агропортфеля практично вдвічі. Серед таких фінансових інститутів — банк "Надра", який раніше не був настільки активним у даному сегменті. Майже вдвічі наростив свій портфель кредитів АПК й інший універсальний банк — ПУМБ. Якщо ще рік тому портфель становив 1,2 млрд грн, то за результатами першого півріччя 2014-го він зріс до 2,2 млрд грн. Таким чином, частка агробізнесу в кредитному портфелі банку Ріната Ахметова зросла до 13%, а в сегменті МСБ — до 24%.

Ціни кусаються

У той же час вартість кредитних ресурсів залишається досить високою. На сьогоднішній день процентні ставки на ринку кредитування підприємств АПК коливаються в діапазоні 22-26% річних у гривні. Вартість ресурсів, в першу чергу, залежить від рівня ліквідності банківської системи та інших макроекономічних факторів. "Зниження ставок можна чекати тільки після стабілізації економічної ситуації в країні", — говорить один з учасників ринку.

З його оцінкою погоджується заступник голови правління ПУМБу Олексій Волчков. "Ставки для клієнтів залежать як від вартості ресурсів (ставки по депозитах), так і від ризик-профілю угоди (структура, умови) та позичальника взагалі (фінансовий стан, масштаб бізнесу)", — додає він.

Вартість кредитів в доларах досягає 10-12%. Високий ризик в нашій країні, на жаль, негативно позначився на вартості фондування у валюті.

Однак банкіри відзначають, що зниження вартості ресурсів можливе. Для цього вони пропонують використовувати більш широкий набір фінансових інструментів. Серед них — авалювання векселів (незалежно від розміру підприємства), а також покриті і непокриті акредитиви, вартість яких (на відміну від банківського кредиту) становить всього 2-5% річних. Крім того, банкіри пропонують використовувати можливість кредитування в лізингових компаніях. Також істотно знижує ціну ресурсів висока оборотність гривневих траншів.

200%-ва гарантія

Фінустанови обережно підходять до оцінки кредитоспроможності позичальників і все частіше посилюють вимоги до застав. Найбільш поширеною практикою є комбінація "твердих" застав і товару. Як правило, це виробничі потужності, елеватори, техніка, застава контрактів з першокласними покупцями, товар в обороті або фіксований залишок на складі. В окремих випадках банки можуть брати як заставу "майбутній урожай". "Дочки" міжнародних компаній часто пропонують в якості забезпечення гарантії або листи своїх материнських структур.

Складніше із заставами в сегменті первинного виробництва. Землю в якості гарантії банки взяти не можуть, а сільськогосподарська техніка, як правило, знаходиться або в лізингу, або ж її обсяг просто недостатній для покриття всіх ризиків, пояснює він. В даному випадку практично єдиним варіантом для застави можуть служити інші активи аграрного холдингу, не пов'язані з первинним виробництвом, якщо, звичайно, такі активи взагалі є.

Розмір забезпечення визначається індивідуально, виходячи з багатьох факторів (історія роботи з позичальником, його фінансовий стан, рівень закредитованості). Все залежить від ліквідності забезпечення. При цьому більшість банкірів сходяться на думці, що за нинішньої ситуації даний коефіцієнт може становити навіть 1,5-2. А це означає, що агробізнесу потрібно запастися 200%-вою гарантією, перш ніж претендувати на кредит.

Спільні проблеми

При цьому банки нарікають, що на сьогоднішній день одними з головних питань в агросекторі залишаються недостатня капіталізація бізнесу цієї галузі та доступ до "довгих" інвестиційних ресурсів, що ускладнюється.

Оскільки агробізнес має яскраво виражену циклічність, підприємства АПК фінансують свої оборотні кошти переважно за рахунок банківських кредитів. Однак у банкірів виникають невідповідності в термінах кредитування. "Найбільш затребуваним для агрокомпаній є середньострокове (до 18 місяців) фінансування на поповнення оборотних коштів, яке дозволяє їм здійснити посів восени і продавати свій врожай взимку-навесні через рік. В той же час в поточній ситуації не багато банків можуть надати фінансування на такий тривалий термін, що в першу чергу пов'язано з терміновістю залучених ресурсів, яка на поточний момент знаходиться в основному в діапазоні до 90 днів", — констатує Олексій Волчков.

Крім цього, на кредитування АПК у 2014 році вплинула несприятлива цінова і не тільки кон'юнктура.

Банкіри відзначають, що серйозно постраждали господарства та підприємства, чиї землі, виробничі потужності та техніка знаходяться в зоні АТО.

Повну версію статті читайте на сайті Delo.ua