Інтерв'ю з Сергієм Черненком Delo.UA добивалося більше року. Він прийшов на посаду голови Правління банку ПУМБ замість Костянтина Вайсмана у жовтні 2012, але на банківському ринку, і, зокрема, в ПУМБі працює куди довше - ще з 1997 року. Інтерв'ю вийшло занадто об'ємним, тому ми вирішили поділити його на дві частини (друга вийде завтра, другого вересня). У першій частині бесіди голова правління ПУМБу розповів, яким він бачить майбутнє української банківської системи, про наслідки для банку від війни на Сході і про ставлення до серії нововведень для ринку з боку уряду і НБУ.

В НБУ презентували концепцію реформи банківської системи до 2020 року. Як ви її оцінюєте?

Все починалося зі скепсису, бо завжди хочеться спочатку вирішити нагальну проблему, а потім йти вперед. Ми знаходилися в ситуації з невирішеними поточними питаннями, з невизначеністю економічної політики, в тому числі роботи з МВФ, з невизначеністю по курсу, і раптом оголошують план до 20-го року. Це викликало у ряду моїх колег певну іронію.

Але приємно, робота була зроблена якісно, хоча там є багато дискусійних моментів. Це хороший приклад того, чого ми очікуємо не тільки від Національного банку, але і від Міністерства економіки, і від багатьох профільних відомств. Адже ми в «Укрзалізниці» (клієнт ПУМБ - прим. Ред.) торік питали "хлопці, а чи є у вас якийсь довгостроковий план? Як можна дивитися на компанію, у якої при серйозній потребі в капітальних інвестиціях, фінансовий план розрахований всього лише на рік?" Поки ми не почнемо формувати якийсь горизонт, куди ми повинні рухатися далі, ми будемо грузнути в поточних проблемах, постійно натикаючись на нові.

Які, на ваш погляд, найбільш спірні положення нової концепції?

Документ обширний, але там немає плану імплементації. Стратегія нічого не варта, якщо немає плану її втілення.

Ви не вважаєте радикальною норму про мінімальний рівень в 500 млн статутного капіталу для банків?

У нашій країні кількість банків на душу населення перевищує нормальний рівень. З точки зору концентрації банківських активів, основу банківської системи формують 20-30 банків. Всі інші - це або нішеві банки, яких не так вже й багато, або банки, які використовувалися у фінансових схемах - по суті, фіктивні банки. В принципі, не маючи хорошого валютного балансу і можливості вкладати в технології, неможливо надати якісний сервіс або запропонувати якісь нові послуги, відповідно, неможливо заробляти традиційним способом.

В таких обставинах виникає питання про нетрадиційні способи заробітку. Це все перевантажує нашу банківську систему.

Однак у цьому питанні є нюанси. У всьому світі дуже активно розвиваються так звані інтернет-банки, які насправді вимагають трохи менше капіталу. Але в цілому, особисто я підтримую ініціативу, тому що банківська система повинна укрупнитися.

Це призведе до консолідації в банківському секторі або до відсікання і відходу з ринку великої кількості банків?

Зараз це призводить в першу чергу до того, що йдуть дрібні банки, які не робили ні тренду, ні погоди, але створювали певні ризики. Я вважаю, що нас очікує консолідація банківської системи, природним шляхом у вигляді об'єднання, або в результаті відходу з ринку слабких гравців і нетрадиційних банківських інститутів.

Наша банківська система знаходиться ще в стадії формування. На багатьох західних ринках, які ми називаємо зрілими, близько п'яти банків, максимум - десяти, мають переважні ринкові позиції. Тому що банківський бізнес — це той бізнес, в якому масштаб має значення. Маючи від одного до трьох мільйонів клієнтів приватних осіб, з'являється можливість застосовувати більш складні інструменти і в управлінні, і в своїх продуктах.

Ви готові в майбутньому розглядати питання поглинання банку «Ренесанс Капітал»?

Фактично банк «Ренесанс Капітал» для нас унікальна платформа з генерації кредитів. У них є сильна корпоративна культура, націлена на ефективність продажів. Ми спеціально тримали цю платформу в стороні для того, щоб не руйнувати її. В ПУМБ головна домінанта - це сервісність. А сервісність та орієнтація на продажі дещо конфліктують між собою.

«Ренесанс Капітал» на даний момент вже інтегрований в нашу діяльність. Ми не приховуємо, що фінансування «Ренесанс Капітал» відбувається шляхом покупки портфеля, який ми генеруємо. Плюс ми намагаємося збільшити синергетичний ефект у всіх напрямках: в ризик-менеджменті, в IT, закупівлях, в операційній діяльності. Наявність спільних платформ і загальних знань дозволяє нам бути ефективнішими в цілому. Тому, на мій погляд, питання злиття або не злиття з «Ренесанс Капітал» як таке нічого не міняє в нашій моделі, що існує на сьогоднішній день.

Майбутнє за універсальними банками або все ж за тими, які спеціалізуються на певному секторі?

Майбутнє є в обох типів банків. Потрібно або мати високий професіоналізм в якійсь вузькій спеціалізації, або бути універсальним банком і займати значну частку ринку.

І ви йдете обома шляхами?

На цьому етапі так, але це не означає, що шлях ми не можемо поміняти. Якщо ми побачимо, що на цьому ринку вже не буде тієї динаміки споживчого кредитування, яка була в минулому, ми, напевно, підемо ще на ближчу інтеграцію, аж до готовності об'єднання.

Як ви ставитеся до ідеї створення мегарегулятора?

Концепція не була розшифрована з точки зору змісту, тому давати оцінку складно. З іншого боку, та кількість завдань, яка зараз стоїть перед Нацкомфінпослуг і Нацбанком, вимагає повної концентрації і віддачі з боку кожного з цих органів. Наскільки створення мегарегулятора може дозволити бути ефективним з реформами в усіх напрямках, для мене поки відкрите питання.

Як ідуть справи з захистом прав кредиторів?

Кредитор у нас не захищений. На жаль, корупція, непрозорість судової системи, виконавчих органів як і раніше знаходиться на рівні, що перевищує нормальний для ведення діяльності. Ми повинні бути готові до досить агресивних дій з боку наших позичальників, які, якщо вони готові і мають можливість використовувати корупційні канали, можуть дуже серйозно ускладнювати роботу.

Останні кілька рішень Верховної Ради дуже здивували банківський сектор. Одне з них − це мораторій на відчуження заставного майна. Як ви оцінюєте це рішення і чи не вважаєте його популістським?

Ми всі зіткнулися з дуже непростою ситуацією. Все, що відбувається в країні, це величезний стрес: девальвація, військові дії, анексія, паніка, політична плутанина. І це все викликало проблеми, які, на мій погляд, носять тимчасовий характер.

Термін, на який введено мораторій − цілком розумний, і це соціально відповідально − з точки зору, як держави, так і банку. Безумовно, певна частка популізму там присутня і існує обговорення в суспільстві на тему того, що «банки зобов'язані».

Так, банки зобов'язані розуміти проблеми своїх клієнтів, ми не можемо бути поза суспільством. Але при цьому важливим є правильний баланс: щось має взяти на себе держава у вигляді соціальної допомоги, десь має клієнт взяти на себе навантаження, а щось має взяти на себе банк. Але переклавши всі проблеми на банк, ми можемо зробити ситуацію ще гіршою. Банки − це кровоносна система країни, якщо ми її порушимо, то працездатність всіх інших органів просто вже не матиме жодного значення.

Нещодавно з одним із банків виник скандал з приводу заявок на реструктуризацію. Банк вимагав внесення 200 гривень тільки за подачу заявок, у тому числі і з жителів східної України. Скільки у вас коштують подібного роду послуги?

У нас - взагалі нічого не коштують. Я знаю, така практика існує, банки намагаються заробити на кожній операційній дії. Можливо, для іншого роду умов чи іншого роду ситуацій це цілком обгрунтовано, тому що будь-яка робота - це трудовитрати. Але в даному випадку це не зовсім етично.

Ми розуміємо, що люди на Сході знаходяться під великим стресом, не всі можуть виїхати, а ті, хто виїхали, втратили роботу на цей період часу і мають додаткові труднощі з фінансами. Ми готові, не чекаючи з їхнього боку прострочення, пропонувати їм на три місяці канікули. Все, що їм для цього потрібно - просто прийти в банк.

Ситуація на Сході затягується. При цьому у ПУМБу досить великий кредитний портфель саме підприємств на Східній Україні. Як це відбилося на банку?

Головна проблема на поточний момент - це якість споживчого портфеля фізосіб. Надходження заробітної плати нерегулярні, нерегулярна і доставка готівки для того, щоб люди могли отримати цю зарплату. Все це призвело до того, що у людей виникли проблеми з обслуговуванням боргів.

Також у нас є точкові проблеми, пов'язані з тим, що ряд підприємств тимчасово зупинилися і попросили канікули на період, поки у них труднощі з веденням операційної діяльності. Але, в цілому, проблем з життєздатністю того чи іншого підприємства поки немає. Все буде залежати від того, наскільки затягнеться ця ситуація.

Можете оцінити частку портфеля східного регіону в загальній структурі і по фізособах, і по юрособах?

Щодо портфеля фізосіб, то близько 25% його згенеровано саме в цьому регіоні - Донецька та Луганська області. Але не вся Донецька і Луганська область знаходяться поза зоною контролю українського уряду, Все-таки значна частина вже звільнена.

Крім того, також близько чверті кредитного портфеля юросіб припадає на підприємства, які відчувають зараз якийсь стрес. Але це сильні, великі промислові підприємства, чий економічний потенціал і ринкові позиції хороші, і я впевнений, що після звільнення цих територій від терористів ситуація стабілізується.

Наскільки банки зараз зацікавлені працювати на ринку цінних паперів, і наскільки ви активні в цьому сегменті?

Ринок цінних паперів перебуває в дуже млявому стані. У нас є портфель цінних паперів уряду України, ми використовуємо їх в першу чергу як джерело вторинної ліквідності. Це інструмент, який дозволяє нам досить швидко перетворювати цінні папери в гроші.

Нацбанк постійно проводить тендери під заставу цінних паперів, на надання короткострокових ресурсів (до трьох місяців). Ми сформували суттєвий портфель цінних паперів - ОВДП на $150 млн номінованих в доларах і близько 600 млн, номінованих у гривні. Це теж наша вторинна подушка ліквідності.

Для нас цей ринок є як платформою для активного заробітку, так і інструментом, який дозволяє оптимізувати управління ліквідністю з точки зору ефективності.

Що, на вашу думку, буде зі ставками на борговому ринку?

Зараз вони знаходяться на своєму піку. Я очікую, що в міру стабілізації ситуації в країні, в першу чергу, закінчення військової фази на Сході, уряд почне більш активно приділяти увагу реформам. Тоді ставки повинні знижуватися. Їх рівень зараз економічно не обгрунтований для ведення бізнесу.

Що ви думаєте про політику таргетування інфляції. Чи приведе вона до короткострокового зростання ставок?

Зростання навряд чи відбудеться, швидше за все, ми побачимо зростання інфляції, який наздожене ставку, яка є на поточний момент. Ставки вже на сьогоднішній момент відображають фактично той рівень інфляції, який затаргетовано.

Насправді, політика прив'язки ставок до інфляції дуже правильна. Коли норма прибутковості буде залежати від інфляції, ринок почне працювати за прозорими економічними правилами. Ми раніше бачили, що ставка рефінансування Нацбанку не змінювалася - щоб не відбувалося на ринку, які б ставки там не були, хоч би яка інфляція не була - це говорило про слабкість і невмінні цим керувати.

Delo.ua