В Україні стає все менше можливостей для використання іноземної валюти. Постановою №534 Нацбанк заборонив банкам кредитувати юросіб, фізосіб-підприємців та представництва підприємств-нерезидентів в іноземній валюті з метою використання цих коштів на внутрішньому ринку України. Винятком залишаються кредити, які будуть спрямовуватися на виконання зовнішньоекономічних зобов'язань.
Цільове призначення
Цільове призначення кредитів в іноземній валюті для корпоративних клієнтів до цих пір ніяк не обмежувалося.
Заборона на кредитування у валюті торкнеться і аграрних підприємств. Їм доведеться шукати більш доступні джерела необхідних засобів. «Крім зовнішньоекономічних контрактів банки надають підприємствам передекспортне фінансування у валюті. Зараз воно найбільш актуальне для сільгосппідприємств: посівна, збиральна, торгівля, зберігання, формування складу для переробки, наприклад насіння для олійних підприємств. Таке фінансування надається експортно орієнтованим компаніям, що мають валютну виручку, які не несуть валютних ризиків, оскільки кредит гаситься з експортних надходжень. У той же час це дозволяє істотно здешевити вартість ресурсу − різниця в два рази при середній вартості фінансування у валюті 10-12% і в гривні 20-23%», − пояснює один з банкірів.
Нинішнє рішення НБУ - дуже погана новина для аграріїв, оскільки призведе до подорожчання боргового навантаження в два рази. Багато позичальників просто не впораються з таким ростом витрат. Банкам же це загрожує збільшенням частки прострочення по кредитах, а в деяких випадках і дефолтами.
Крім того, банкіри визнають, що до цих пір такі позики не завжди використовувалися за призначенням. Бували випадки, коли банки використовували таке кредитування для конвертації коштів підприємств в національній валюті в іноземну. «Схема виглядала так: підприємству видавався кредит, гроші залишалися у нього на рахунку, а на наступний день за гривні купувалася валюта в погашення кредиту. Таким чином, в результаті операції компанія залишалася з валютою на рахунку, − пояснює заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков. − Заборона таких схем знизить попит на валюту, хоча загальний обсяг даних операцій, швидше за все, був обмеженим».
Повну версію статті читайте на сайті видання Коментарі
- Допомога на 2,7 млрд грн: бізнеси SCM, Фонд Ріната Ахметова та ФК «Шахтар» продовжують підтримувати Україну та українців
- Рінат Ахметов подав позов до Європейського суду з прав людини проти російської федерації щодо вжиття термінових заходів і компенсації збитків у зв’язку з блокадою, мародерством, знищенням і перенаправленням потоків зернових і металів із боку росії
- «Бояться надо не спецслужб, а своей совести». Ринат Ахметов о войне, власти, инвестициях и будущих судах с агрессором — интервью НВ
- Олег Попов: «Наша історія - це історія підприємця, який став інвестором»
- Колонка Себастіана Рубая для nv.ua: три пріоритети банківського сектора України на 2019 рік
- Глава ПУМБ: В Украине каждые 5 лет случаются кризисы. Мы должны быть к ним готовы
Отримати на e-mail
Новину відправлено
Перевірте e-mail Дякуємо за Вашу цікавість!
відповіді на них Залишити питання, подяку,
скаргу чи пропозицію ПУМБ в соціальних
мережах
Зворотний зв'язок