Кредити стали національними

В Україні стає все менше можливостей для використання іноземної валюти. Постановою №534 Нацбанк заборонив банкам кредитувати юросіб, фізосіб-підприємців та представництва підприємств-нерезидентів в іноземній валюті з метою використання цих коштів на внутрішньому ринку України. Винятком залишаються кредити, які будуть спрямовуватися на виконання зовнішньоекономічних зобов'язань.

Цільове призначення

Цільове призначення кредитів в іноземній валюті для корпоративних клієнтів до цих пір ніяк не обмежувалося.

Заборона на кредитування у валюті торкнеться і аграрних підприємств. Їм доведеться шукати більш доступні джерела необхідних засобів. «Крім зовнішньоекономічних контрактів банки надають підприємствам передекспортне фінансування у валюті. Зараз воно найбільш актуальне для сільгосппідприємств: посівна, збиральна, торгівля, зберігання, формування складу для переробки, наприклад насіння для олійних підприємств. Таке фінансування надається експортно орієнтованим компаніям, що мають валютну виручку, які не несуть валютних ризиків, оскільки кредит гаситься з експортних надходжень. У той же час це дозволяє істотно здешевити вартість ресурсу − різниця в два рази при середній вартості фінансування у валюті 10-12% і в гривні 20-23%», − пояснює один з банкірів.

Нинішнє рішення НБУ - дуже погана новина для аграріїв, оскільки призведе до подорожчання боргового навантаження в два рази. Багато позичальників просто не впораються з таким ростом витрат. Банкам же це загрожує збільшенням частки прострочення по кредитах, а в деяких випадках і дефолтами.

Крім того, банкіри визнають, що до цих пір такі позики не завжди використовувалися за призначенням. Бували випадки, коли банки використовували таке кредитування для конвертації коштів підприємств в національній валюті в іноземну. «Схема виглядала так: підприємству видавався кредит, гроші залишалися у нього на рахунку, а на наступний день за гривні купувалася валюта в погашення кредиту. Таким чином, в результаті операції компанія залишалася з валютою на рахунку, − пояснює заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков. − Заборона таких схем знизить попит на валюту, хоча загальний обсяг даних операцій, швидше за все, був обмеженим».

Повну версію статті читайте на сайті видання Коментарі