Дефіцит платоспроможних позичальників загострив конкуренцію між банками і лізинговими компаніями за сільгосппідприємства. За даними Національної асоціації банків України (НАБУ), у червні сільгосппідприємства зайняли третє місце в рейтингу найбільш активних позичальників. У порівнянні з травнем обсяг виданих їм нових кредитів виріс на 35%, тоді як у промисловості – лише на 23% , а в торгівлі – тільки на 14%. Всього в перший місяць літа банки профінансували підприємства на 113 млрд. грн., 6% цієї суми (майже 6,7 млрд. грн.) дісталося сільгоспвиробникам. «АПК продовжує інтенсивно розвиватися. Він показує зростання, яким не може похвалитися жоден з інших секторів економіки. Тому інтерес банків до позичальників-агропідприємств як до найбільш перспективної і високоприбуткової галузі буде тільки збільшуватися» , – каже заступник голови правління з корпоративного бізнесу ПУМБ Олексій Волчков. За підрахунками Мінагрополітики та продовольства, за шість місяців 2013 року банківським кредитуванням скористалися майже 2 тис. сільгосппідприємств. Найкращою категорією позичальників були компанії агропромислового сектора, левова частка продукції яких йде на експорт.

У першому півріччі банкіри активно знижували ставки за депозитами, тому змогли запропонувати селянам кредити за більш лояльною ціною. Якщо в 2012 році ставки за гривневими кредитами в середньому по Україні досягали 22-24% річних, то до кінця першого півріччя 2013 року вони знизилися до 18-21% річних у гривні та 13-17% у валюті. Ставки з агрокредитів в найближчі місяці можуть впасти ще на 1-1,5%.

Основні критерії отримання фінансування – стабільний фінансовий стан позичальника та успішний досвід проведення не менше двох сільськогосподарських циклів. В якості застави банкіри готові розглядати фактично всі можливі типи активів – від сільгосптехніки і нерухомості до депозитів і майбутнього врожаю.

Незабаром у селян має з’явитися ще одне джерело дешевого фінансування – оформлення позик під аграрні розписки (відповідний закон набув чинності ще навесні 2013 року). Фермери зможуть оформляти два види таких паперів – товарні та фінансові. Перші дадуть можливість отримувати гроші в обмін на майбутні поставки товарів. Другі (близькі до класичних кредитів) передбачають погашення боргу живими грошима. Селяни зможуть брати в борг під аграрну розписку не тільки гроші, але і різні товари – техніку, добрива, насіння, паливо і т.д. Передбачається, що значні обсяги вливань у галузь будуть забезпечувати не тільки банки, але і трейдери сільгосппродукції, виробники добрив і посівного матеріалу.

Правда, поки агрогосподарства не можуть скористатися новим інструментом. Для оформлення перших угод за товарними розписках необхідно сформувати спеціальний держреєстр, кошти на створення якого повинні бути виділені з бюджету.

Повну версію статті читайте у виданні Kyiv Weekly від 30.08.2013 р.