Мобільний додаток
go go
  • For private clients
  • For business
  • Persona
  • The bank today
For private clients
For business
Persona
The bank today
+38 044 290 7 2901
Працюємо для вас
Press about us

Welcome to the Press-center of FUIB! In this section, You can read the latest news of the bank and analytical materials about the financial market.

Members of the media may receive comments of the leaders and experts of the bank about the products and services of FUIB, about the situation on the Ukrainian financial market, contacting with the press officers.

Жнива за високим тарифом (журнал Эксперт)
18 April 2013
Отримати на e-mail {title} - FUIB

Агропром залишився однією з небагатьох кредитоспроможних галузей. Однак за нинішньої ціни позичок аграрії не можуть довго нести на собі такий тягар.

Кредитування української економіки вже більше чотирьох років перебуває в стані застою. Банки ще з 2009 року втратили можливість залучати "довгі" дешеві ресурси, які необхідні для капітальних інвестицій та кредитування юридичних осіб, що, у свою чергу, не дозволяє банкірам здешевлювати кредити, що видаються. Так, за даними Національного банку, усереднена вартість позик для бізнесу в національній валюті коливається в межах 12-18%, а в іноземній валюті досягає 11-13%. За даними Держслужби статистики, рентабельність української промисловості складає менше п'яти відсотків, тому цілком логічно, що при такому рівні ставок підприємства не можуть нести на собі кредитне навантаження.

Винятком є лише сільськогосподарський сектор. З 2009-го обсяг кредитів, що видані аграріям, стабільно зростає, злегка просівши лише минулого року. Це абсолютно не означає, що нинішня вартість кредитів для аграріїв прийнятна. Але при середній рентабельності в сільському господарстві, яка в 2010-2011 роках склала 23,2%, підприємства здатні кредитуватися не в збиток, що вже важливо. Однак якби держава не виділяла на компенсацію вартості позик сотні мільйонів гривень на рік, обсяги кредитування в агропромисловому комплексі (АПК) були б нижчими.

Кредитно-посівна

«Раніше кредитування сільського господарства було долею державних або спеціалізованих банків. Але ми бачимо, що ситуація змінилася, і за минулий рік кількість банків, що кредитують агробізнес, значно зросла», – зазначив заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.

За підрахунками Міністерства аграрної політики і продовольства, в цілому в 2012 році на посівну кампанію аграрії отримали 11,5 млрд. гривень кредитів, що в сукупному банківському портфелі кредитів юросіб складає лише 1,8%. А весь обсяг кредитного портфеля, спрямованого на підтримку агровиробників, за даними Національного банку, до 1 січня 2013 року досяг 36,5 млрд. гривень, збільшившись з початку 2008-го в 2,2 рази. Але цих вкладень все одно недостатньо. Наприклад, у сусідній Росії деякі банки направляють на кредитування сільськогосподарського сектора до 80-85% своїх ресурсів. У США загальна сума підтримки аграрного виробництва становить близько одного відсотка ВВП (майже 150 млрд. доларів), а в ЄС - 0,7% ВВП або 120 млрд. доларів. В Україні на 2013 рік бюджетом передбачено фінансування АПК в сумі близько п'яти мільярдів гривень, з яких 2,3 млрд. гривень – це утримання апарату Мінагропроду.

Банкіри пояснюють скромні обсяги кредитування аграріїв в першу чергу складністю вишукування надійних і ліквідних застав. «Низький відсоток "твердих застав"у структурі балансу створює додаткові труднощі для фінансування оборотного капіталу. А пропоновані банками в якості альтернативи до оформлення в заставу майбутній урожай або велика рогата худоба є дорогою і трудомісткою процедурою для клієнта.

Друга важлива особливість – сезонність бізнесу, а також його нерівномірна і досить тривала окупність, що тягне за собою специфічні ризики, ключовим з яких є отримання збитку в урожайні роки, так само як і ризик втрати врожаю. «Тому обов'язковими вимогами до позичальника є досвід ведення бізнесу мінімум два роки, позитивна ділова репутація, частка власного капіталу в пасиві балансу не менше 20 відсотків, а також достатність фінансового результату компанії для обслуговування поточного та запитуваного обсягу зобов'язань», – пояснив Олексій Волчков.

Третій фактор – пов'язаний з тією ж сезонністю коливання цін на продукцію сільськогосподарського сектора, що знову ж таки створює певні складності з прогнозуванням рентабельності і своєчасним погашенням позик.

З боку аграріїв основне невдоволення, зрозуміло, пов'язано з вартістю фінансування.

С надією на доступність

Безумовно, важливим залишається механізм державної компенсації процентних ставок за кредитами, які аграрії беруть на розвиток бізнесу, придбання основних засобів, фінансування поточної діяльності. Компенсація надається за позиками в гривні в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє на дату нарахування відсотків, і за кредитами в інвалюті у розмірі семи відсотків річних, але не вище ставки, передбаченої кредитними договорами.

У 2012 році держбюджетом було передбачено 417,8 млн. гривень для здешевлення кредитів аграріям. Це недостатня сума – її вистачає менш ніж на половину позик сільському господарству. Необхідний більш фундаментальний механізм підтримки, і держава бачить вирішення проблеми у функціонуванні Земельного банку. На думку голови Державного агентства земельних ресурсів Сергія Тимченка, ця структура зможе під заставу землі надавати кредити під вісім-дев'ять відсотків річних. З ним погоджується міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк, який вважає, що банк дозволить здешевити кредити до десяти відсотків.

Проте поки що ця структура залишається на папері, хоча днями прем'єр-міністр Микола Азаров доручив першому віце-прем'єру Сергію Арбузову прискорити роботу щодо створення Зембанку. «Вже в нинішньому році банк повинен стати активним фігурантом аграрного ринку», - заявив Азаров.

Однак незрозуміло, як буде працювати ця структура з урахуванням продовженого до 2016 року мораторію на купівлю-продаж земель сільгосппризначення. Крім того, приналежність Земельного банку до держави створює масу корупційних ризиків, і немає жодних гарантій, що доступ до дешевих ресурсів буде прозорим.

Тому аграріям поки що залишається розраховувати лише на ті кредитні інструменти і програми, які існують. «Акцент фінустанов зміститься у бік спеціалізованих програм адресного цільового фінансування в невеликих обсягах для якісних позичальників на термін один-два роки», – прогнозує Олексій Волчков. Ринок також покладає певні надії на аграрні розписки. Крім того, розвиток отримають альтернативні фінансові інструменти, такі, як вексельні схеми або факторинг (беззаставне фінансування банком позичальника в обмін на поступку дебіторської заборгованості), вартість яких для клієнта, як правило, у кілька разів нижче, ніж класичний кредит.

Джерело: журнал «Эксперт»

Subscribe to the newsletter

Next
Please fill this field

Отримати на e-mail

Введіть Вашу електронну адресу

Будь ласка, погодьтеся на обробку персональних даних Будь ласка, введіть e-mail

Новину відправлено

{title} - FUIB

Перевірте e-mail Дякуємо за Вашу цікавість!

+

Feedback