З середини 1990-х і до 2008-го найбільші європейські роздрібні банки, за оцінкою Barclays, збільшували свої витрати в середньому на 8% в рік. Їхні доходи росли ще швидше – за зауваженням The Economist, навіть найбільш нудні банки могли стати високоприбутковими за рахунок прийняття значних ризиків. Те ж саме, тільки в ще більших масштабах, відбувалося в Україні. У хлібні роки видатки українських банків зростали на 40-50% в рік. У голодні їм доводилося ліквідовувати наслідки: закривати відділення, скорочувати штат, списувати борги.

Нова мантра на банківському ринку – ефективність. Гонитва за часткою ринку змінилася боротьбою за прибутковість.

Ера нудного банкінгу закінчилася. Велика мережа відділень, величезний штат, кредитні комітети – пережитки минулого століття. Нова модель банківського бізнесу передбачає високотехнологічні продукти і дистанційне обслуговування.

Чи готові до цього українські банки, хто з них найбільше досяг успіху в підвищенні ефективності – читайте в цьому номері Forbes.

ЯК МИ РАХУВАЛИ

Forbes оцінював ефективність українських банків, що входять до груп найбільших і великих за класифікацією НБУ. З розгляду були виключені п'ять з 35 банків, які відносяться до цих категорій – або в силу проблемності (наприклад, Родовід Банк), або через відсутність розгалуженої мережі (Сітібанк і ІНГ Банк). Для оцінки ефективності використовувалися чотири показники, розраховані на основі офіційної звітності банків за три квартали 2012 року.

1. Рентабельність активів (чистий прибуток/активи)

2. Рентабельність капіталу (чистий прибуток/власний капітал)

3. Коефіцієнт ефективності (операційні витрати/операційні доходи)

4. Чиста процентна маржа (чистий процентний дохід / активи, що приносять дохід)

Щоб врахувати прийняті банками ризики, в розрахунок бралися також достатність капіталу (власний капітал/активи) і співвідношення кредитів і депозитів. За кожен з шести коефіцієнтів банк отримував бали від 1 до 4. У таблиці наведено узагальнений показник ризиковості. Банку присвоювався додатковий бал за публікацію звітності за міжнародними стандартами. По одному балу з узагальненого показника віднімалося в трьох випадках: 1) якщо рівень резервування по активних операціях був в два і більше разів нижче або вище середнього значення по групі, 2) якщо частка одного з видів пасивів перевищує половину зобов'язань банку, 3) якщо банк входить в десятку лідерів по заборгованості перед НБУ за кредитами рефінансування. Показники ефективності та ризику ввійшли в інтегральний показник з масами 51 і 49%.

ПУМБ (№ 10 у рейтингу)

Власник: «СКМ Фінанс» - 92,24%

Керівник: Сергій Черненко

Активи: 28,23 млрд. грн. (-19%)

Відділення: 159

ПУМБ, що належить Ринату Ахметову, після кризи спрацював у збиток тільки один раз – 2009-му в. Після цього банк регулярно приносив акціонеру близько 300 млн. гривень на рік (у 2012-му прибуток склав 271,2 млн.). У прес-службі банку говорять, що могли заробити і більше, але при новому керівництві "змінили підхід до оцінки резервів на користь більш консервативного"​​, і це з'їло частину прибутку. У минулому році банк активно кредитував аграріїв. Інша сфера компетенції - автокредити: за 11 місяців минулого року банк збільшив обсяг виданих позик в 1,7 рази.

Для оптимізації витрат ПУМБ впровадив систему управління грошовими потоками – ІСМ, яка повинна підвищити ліквідність банку і на 10% скоротити витрати, пов'язані з перевезенням готівки. ПУМБ один з небагатьох банків, штат якого в 2012 році не скоротився.

Джерело: видання «ForbesУкраина», лютий 2013 р.