Ви вже отримали результати стрес-тесту від НБУ?

Ні. Можливо, у вересні ми отримаємо результати.

Які результати ви прогнозуєте?

Складно передбачити, оскільки складається враження, що Національний банк ще відпрацьовує в себе методологію стрес-тесту.

Є нормативи НБУ, в які ви не вписуєтесь?

На поточний момент порушень нормативів у нас немає. Виникла невелика складність у зв'язку з тим, що Національний банк поміняв норматив розрахунку короткострокової ліквідності після внесення змін до Цивільного кодексу — з'явилися реально строкові депозити. В результаті, Національний банк сказав, що вся стара депозитна база, яка була, має тепер рахуватися як депозити до запитання.

Але з урахуванням того, що термін пройшов досить короткий, ми не встигли всю депозитну базу переробити. І ми побачили, що є загроза порушення нормативу Н5. Для багатьох банків це виявилося такою ж проблемою. Але за підсумками липня і вже в серпні ми впоралися з виконанням даного нормативу.

Дуже багато запитань виникає до пов'язаних осіб?

Цей процес зараз теж стартував. Національний банк запустив перевірку аудиторськими компаніями, які повинні перевірити всі великі банки з точки зору цього нормативу. Дуже сильно змінилося законодавство, трактування того, що підпадає під "пов'язані особи". У змінах до Закону "Про банківську діяльність" додали такий фактор, як судження Національного банку щодо того, що є пов'язаними, а що ні. І цей момент потрібно відпрацювати з НБУ, оскільки Група СКМ є найбільшою фінансово-промисловою групою в країні.

Є прогнози щодо необхідності докапіталізації в результаті цього стрес-тесту? Ви готуєтеся до цього?

Виходячи з нашого внутрішнього стрес-тесту, ми виконаємо всі вимоги Національного банку без додаткового капіталу. Наша здатність генерувати операційний дохід, працювати з кредитним портфелем та достатність капіталу, яка у нас була, коли ми входили в кризу, повинні дозволити нам пройти стрес-тест без додаткової капіталізації.

Як ви оцінюєте ситуацію на банківському ринку в 2015 році?

Для банків був досить важким перший квартал: загострення військових дій, паніка серед населення, стрибки курсів, чергове досить жорстке падіння ВВП. Це негативно позначилося на обслуговуванні кредитного портфеля, на настроях вкладників. Але другий квартал показав, що ситуація стабілізується не тільки з точки зору поведінки фізосіб (відтік депозитів зменшився і гроші почали приходити назад в банк), але навіть з точки зору ефективності. Зараз ми знову вийшли на точку беззбитковості і бачимо, що є можливість починати потроху заробляти. Це позитивні сигнали для ринку.

Банкіри зараз говорять, що по гривні за останній місяць пішов приплив у банківську систему, по долару — відплив. У вас така ж тенденція?

У квітні-травні був приплив по гривні. У червні-липні приплив сповільнився, це пов'язано з коливаннями долара на ринку.

Про які суми ми говоримо?

Суми насправді ще недостатньо значні, важливим є сам факт. Наприклад, у квітні це було близько 100 млн грн, у травні було близько 200 млн грн, у червні ми вийшли в нуль, тобто припливи-відпливи стали компенсуватися. Масштаб може бути ще не значний, але, тим не менш, важливим є сам факт. Він свідчить про повернення до нормального обслуговування, повернення грошей в систему, за яким повинна відбутись нормалізація процентних ставок — це перші сигнали, але дуже позитивні.

А у валюті?

У валюті ми можемо говорити про те, що відпливи, які були в минулому році і на початку цього року, зменшилися, і зменшилися серйозно. Буквально кожного місяця відпливи зменшувалися. Безумовно, дуже підігрівають песимізм вкладників популістські заяви про дефолт України. А виплати по великих банках, таких як Дельта Банк, у великому обсязі йдуть на покупку валюти, що призвело до збільшення коливань на валютному ринку.

Ви відчуваєте приплив гривневої ліквідності на ринку?

Так, гривнева ліквідність на ринку досить велика. Якщо подивитися статистику Нацбанку, то залишки по коррахунках плюс депсертіфікати знаходяться на рівні близько 50 млрд грн, що приблизно вдвічі перевищує необхідний мінімальний рівень, який повинен бути з точки зору нормативних вимог Нацбанку.

Як ви працюєте з цією короткостроковою ліквідністю?

Найбільш популярний зараз інструмент — це депозитний сертифікат Національного банку. Прибутковість по ньому була до середини липня дуже приваблива — 27% на місячні депсертіфікати. З точки зору ризиків, напевно, надійнішого інструменту не було. При цьому в даному інструменті був і є вбудований механізм дострокового відкликання, якщо раптом виникає потреба в грошах. Ми використовуємо цей інструмент для формування короткострокової ліквідності.

НБУ ще планує випускати папери у валюті. Вам цей інструмент цікавий?

Для того щоб ми почали користуватися цим інструментом, потрібно щоб почалось повернення долара в систему. Сьогодні кошти у валюті ми тримаємо як подушку ліквідності, яка нам необхідна на випадок можливих панічних хвиль в майбутньому. Наша сьогоднішня стратегія — бути консервативними і знаходитись на грошах.

Як поводяться великі корпоративні клієнти зі Східної України?

Багато клієнтів зі східних регіонів або припинили обслуговувати свої кредити, або пішли шляхом їх реструктуризації. Економічна ситуація в цьому регіоні зараз дуже складна. Це і проблеми з виробничими потужностями, і з логістикою, зі збутом — фактично, велика частина території стала депресивною.

Чи є необхідність у доформуванні резервів?

Минулого і цього року ми вже сформували резерви. Але перший квартал 2015 року був найважчим з точки зору тиску на банківську систему по резервах. Більшість резервів ми сформували саме в цей період часу. Причиною стала переоцінка валюти, яка завдала чергового удару по обслуговуванню боргів, у тому числі підприємств зі сходу. Ну і, в принципі у підприємств в решті областей України досить серйозно погіршилися результати діяльності. Два фактори — падіння ВВП і зростання інфляції за короткий проміжок часу — боляче вдарили по реальному сектору економіки. За нашими оцінками, більшу частину можливих втрат ми вже відрезервували.

Зараз ми бачимо, що вже є ознаки відновлення — у підприємств з'являється хоч якийсь горизонт планування. Ми бачимо стабілізацію інфляції, вже є стабілізація курсу на певному рівні, нехай адміністративними методами, але, тим не менш, це позитив. У банків накопичується ліквідність, що знижує тиск на кредитний портфель. Це дає можливість для відновлення роботи з корпоративними клієнтами.

Чи є у вас зараз прогноз щодо прибутку ПУМБу цього року?

Прогноз фінансового результату банку ми робимо щоквартально. Прогноз ВВП України, навіть за участю МВФ, за півроку був скоректований два або три рази. Те ж і у нас. Ми оновлюємо прогноз щокварталу. Наша мета цього року — бути на точці беззбитковості.

Після резервів?

Так, після донарахування резервів. Операційно ми йдемо навіть краще, ніж минулого року. У нас цього року за перше півріччя зростання операційного прибутку склало 59%. Але резерви виросли приблизно на таку ж величину.

У вас виріс попит на комірки?

Він стабільно високий.

Чи не плануєте добудовувати сховища?

Такі ініціативи є. Ми розглядаємо можливість у ряді відділень збільшити кількість комірок.

Протягом найближчих двох років банки будуть заробляти тільки на комісійних доходах?

Ні. Я вважаю, що вони будуть заробляти і на кредитних доходах. Більше того, стабільною та успішною банківська система без кредитування в принципі бути не може. Це є і достатньою, і необхідною умовою того, щоб банк був успішним. У найближчому майбутньому кредитування буде, скоріш за все, дуже консервативним і, напевно, короткостроковим.

Який зараз стан справ з кредитуванням бізнесу?

Зараз з кредитами складно. Їхня ціна повинна бути адекватною і посильною для бізнесу. Окрім того, щоб отримати кредити у корпоративних клієнтів повинен з'явитися горизонт планування. Вони повинні прийти до нас з якимось бізнес-планом, в який вони вірять самі і змусять повірити нас. У сьогоднішній ситуації зробити це буде, мабуть, складно. Тому кредитування обмежене існуючими клієнтами, існуючими кредитними лініями, короткостроковим факторинговим кредитуванням і короткостроковим траншевим кредитуванням терміновістю до місяця, 45-ти і 60-ти днів максимум. Тобто, дуже короткими продуктами.

Що повинно статися на ринку, щоб банки повернулися до кредитування?

Повинен з'явитися горизонт стабільності. Другий важливий момент — це стабілізація процентних ставок. Зараз ставки як по долару, так і по гривні високі, і десь навіть загороджувальні. Ну і третє — це політична стабільність.

Є робоча група, яка займається проектом закону про захист прав кредиторів. Прогнозується, що до жовтня повинні підготувати абсолютно новий законопроект. Що ви знаєте про роботу цієї групи і чи входите ви в неї?

Наші представники беруть участь у роботі групи. Процес йде. Важливим є той факт, що Національний банк розуміє важливість захисту прав банків як кредиторів. Банк дуже піддається шахрайським, корупційним діям з боку клієнтів. Це є дуже серйозним бар'єром з точки зору розвитку кредитування в майбутньому. Банки не будуть кредитувати, якщо їх права належним чином не захищені. Якщо, наприклад, потім можна піти в суд і визнати недійсним кредитний договір, поруку, можна перереєструвати забезпечення, знайти купу інших прийомів, і таким чином уникнути виконання зобов'язань.

Банкіри активно говорять про те, що готується новий меморандум щодо валютних позичальників. Ви про це чули?

Так, ця тема є найбільш гострою і актуальною. Верховною Радою було прийнято досить популістський, на наш погляд, закон, який ставить під загрозу серйозних втрат банківську систему. Проблематика розв'язання валютних кредитів була повністю перенесена тільки на плечі банків, що, на наш погляд, є абсолютно неправильним. Це є троїстою проблемою: як держави, яка повинна взяти на себе частину навантаження, як банкірів, які теж повинні бути готові взяти на себе частину навантаження, так і самих позичальників та клієнтів. Тільки в такій троїстій системі ми повинні шукати рішення. Ми прийняли рішення підписати Меморандум, розроблений НБУ і Незалежною асоціацією українських банків, який, по суті, дозволяє списати до 50% заборгованості клієнта.

Джерело: delo.ua