Розкажіть про підсумки роботи ПУМБу в сегменті корпоративного бізнесу в першому півріччі. Наскільки зараз сильна конкуренція на ринку?

Конкуренція завжди сильна. В Україні банків багато, навіть занадто багато. Ті банки, які виводяться з ринку, за винятком декількох, не мали істотної частки на ринку. Зі 180 банків раніше реальним бізнесом займалися близько 50, на які припадало близько 90% активів і пасивів банківської системи. Всі інші банки мали різні цілі залежно від власника. У економіці, що розвивається, конкуренція відбувається в сегменті кредитування - хто кращий і хто більше кредитує. Починаючи з минулого року, основна конкуренція перейшла в сферу залучення грошей від клієнтів та їх збереження. ПУМБ досить успішно в цій конкуренції брав участь з точки зору залучення нових клієнтів. За перші 6 місяців цього року ми залучили понад 2 тис. нових клієнтів-юросіб. Депозитний портфель в сегменті малого та середнього бізнесу виріс на 620 млн гривень з початку року. З погляду ліквідності активів ми знаходимося в п'ятірці найбільших банків. Кредитний портфель з початку року по корпоративних клієнтах знизився на 2-3%. Це відбулося за рахунок погашення раніше взятих кредитів. Незважаючи на те, що економіка нашої країни стоїть, вона не стала вимагати менше грошей. Ми кредитуємо, однак не в тих обсягах, в яких хотілося б.

Що відбувається з безресурсним кредитуванням цього року? Чи сильно воно активізувалося?

Безресурсні інструменти, такі як векселі та акредитиви, в розвиненій економіці затребувані і використовуються завжди. Але особливістю України є те, що клієнти і банки активно їх застосовують тільки в період відсутності росту реального кредитування. ПУМБ протягом останніх 5 років стабільно входив до 5-ку лідерів за документарними операціями. Весь накопичений досвід дозволяє нам ефективно підтримувати розвиток бізнесу клієнтів в умовах обмеженої кількості коштів для ресурсного кредитування.

Чи кредитує зараз ПУМБ?

Так, у нас є нові кредити, але їх мало, вони не можуть перекрити обсяги позик, які погашаються клієнтами, і тому приросту загального портфеля немає.

Які сегменти економіки ви віддаєте перевагу кредитувати, і які найцікавіші?

Якщо говорити про кредитування, то грошей у банківській системі мало, і дуже великі ризики на одного контрагента банки брати не хочуть. Тобто банки не хочуть видавати один великий кредит одній компанії. Сьогодні на кредити можуть розраховувати в більшості випадків малий і середній бізнес. Навіть швидше в середньому бізнесі. У таких компаній потреба в грошах менша, і фінансовий стан зазвичай дозволяє банкам взяти додаткові ризики, тому цей сегмент так і приваблює банки на даний момент. Два найцікавіших сегменти не змінилися за останні кілька років. Сільське господарство, як і раніше, є галуззю, яка найменше схильна до криз і яка досить прибуткова. ПУМБ за різними оцінками входить до п'ятірки банків, які найбільше кредитували сільгоспіндустрію. Також цікавою для кредитування залишається торгівля.

З початку року у вас 2 тис. нових клієнтів-юросіб. Які продукти в основному купують ці клієнти?

В основному клієнти користуються послугами розрахункового рахунку, касою, валютнообмінними операціями, зарплатними проектами, депозитами, документарними операціями. Весь спектр. Попит на кредитування зменшився переважно через високу його вартість і обережність компаній у інвестиціях в устаткування і розвиток бізнесу в умовах нестабільного макроекономічного середовища.

Серед нових клієнтів здебільшого МСБ, чи є і великі компанії?

Клієнти з усіх сегментів. Якщо говорити про великий бізнес, то це буквально кілька компаній, так як їх в принципі небагато в Україні. Хороший приріст ми показали в середньому бізнесі. У нас приходить близько 20-25 середніх компаній на місяць. У великому сегменті - це близько 2-3 компаній на місяць. Хоча приходить більше середніх клієнтів, ми все ж таки маємо більшу частку проникнення банку в великий бізнес.

Чи траплялося, що клієнти просять якийсь нестандартний пакет послуг?

Весь наш бізнес нестандартний. Корпоративний бізнес сам по собі дуже нестандартний. Кожному клієнту треба щось своє. Буває так, що приходить нова компанія з великою кількістю філій, і їх казначеям хочеться в онлайн-режимі бачити, де у них знаходяться гроші і скільки доступно. Або приходить холдинг компаній і хоче контролювати платежі понад якусь суму третім підписом. Таких прохань досить багато. Ми готові до будь-яких побажань і постійно вдосконалюємо свої можливості.

Що необхідно зробити уряду, щоб банки почали активно кредитувати економіку?

Зрозуміло, що все впирається в розвиток економіки. Вона живе не тільки банківським кредитуванням, але й інвестиційними грошима. Останні років 10 наша економіка, на жаль, жила на позикові кошти. Коли тривалий час живеш у кредит, стаєш нестабільним при будь-яких турбулентностях навколишнього середовища: будь то конкурентна боротьба, будь то макроекономічні зміни. Більшість українських компаній перевантажені кредитами. Для розвитку економіки державі необхідно забезпечити стабільність: стабільність в зоні АТО та економічну стабільність. Інвестори повинні повірити, що в країну можна вкладати гроші. Будь-яка інвестиція не окуповується за рік. В основному це 3, 5 або 10 років залежно від сектора економіки. Повинна бути стабільність у законодавстві. Наприклад, податкове законодавство не повинно кардинально змінюватися протягом років десяти. Дуже важливо, щоб судова система була прозорою і справедливою. Якщо буде стабільність, то буде і інвестор. Населенню також необхідна стабільність. Як тільки населення почне розуміти, що економіка стабілізувалася, відразу ж заощадження, які були виведені з банків, будуть повертатися в систему. Це також дасть перший імпульс кредитуванню.

Нацбанк прогнозує, що з 4-го кварталу населення почне повертати вклади в банки. Ви в це вірите?

Ми разом з ними сподіваємося на це. Населення не можна силою змусити повернути гроші на депозити. З досвіду, як тільки настане стабілізація в умах людей, вони за місяць або два увіллють в банки багато грошей. Я дуже радий, коли члени уряду і НБУ говорять про стабілізацію економіки в країні, про стабілізацію у реформах і про стабілізацію військової ситуації.

Населення сильно реагує на військові події. Але чи реагує воно на різного роду економічні новини? До кінця місяця Україна може оголосити технічний дефолт за єврооблігаціями. Чи буде на це реакція з боку населення?

Реакція населення буде залежати від реакції політиків, і як через пресу це буде підноситися. З моєї точки зору технічний дефолт ніяк не впливає на економіку в короткостроковій перспективі і дуже сильно впливає в довгостроковій. Країна, яка перебуває в стані дефолту, відрізана від припливу іноземних грошей років на п'ять. При оголошенні технічного дефолту Україна зможе залучати кошти лише від МВФ і, можливо, ЄБРР. Я проти всякого роду дефолтів, оскільки країні на даному етапі необхідно залучати дуже багато інвестицій.

Джерело: Українські новини