Інфляція в Україні б'є рекорди. З початку року ціни вже зросли на 20,3%, а в порівнянні з березнем минулого року - в півтора рази. У квітні темпи зростання цін будуть як і раніше високими, після чого підуть на спад. Експерти вважають, що НБУ не буде додатково затискати гривневу ліквідність, але загроза зростання вартості ресурсів для банків зберігається.

Ціновий ривок

Березневий ціновий стрибок на споживчому ринку Державна служба статистики оцінила скромно – у вигляді 10,8-процентної інфляції. Це більш ніж удвічі вище темпів зростання цін у лютому (5,3%). За 12 місяців, з березня 2014-го, ціни, розраховані за споживчим кошиком середнього українця, вже зросли на рекордні 45,8%, а в I кварталі 2015-го - на 20,3%. Востаннє ціни росли швидше ще на початку 1996 року (+ 21%). Таким чином, цей ціновий стрибок став унікальним з моменту введення національної грошової одиниці – гривні.

У березні найбільше – на 31,9-39,2% – подорожчали фрукти, соняшникова олія і цукор. На 16,9-29,4% зросли ціни на безалкогольні напої, овочі, рис, хліб, макаронні вироби, рибу. В цілому ціни на продукти харчування зросли менше – на 15,6%, оскільки яйця, сир, молоко і м'ясо подорожчали всього на 1,2-6,2%. Товари, ціни на які залежать від вартості імпорту, – одяг, взуття та побутова техніка – також повільно дорожчали (10,4-13,3%). Підвищення цін на транспорт на 7,4% було викликане подорожчанням транспортних послуг (+ 9,7%) і палива (+ 9,3%).

Винна гривня
Цей стрибок цін був зумовлений девальвацією гривні. «Зниження курсу гривні з певним лагом знайшло своє відображення у вартості продукції - як імпортованої, так і виробленої в Україні. Імпортери закордонних товарів, зважаючи на зміни закупівельних цін, переглянули вартість продажу продукції всередині країни. Через подорожчання бензину виросли транспортні витрати, в результаті чого ціни на більшість продовольчих товарів істотно зросли», - відзначає аналітик ІК "Альтана Капітал" Яна Лаврик. З січня по березень долар подорожчав на 48,7% - з 15,76 грн/$ до 23,45 грн/$. При цьому в кінці лютого курс на міжбанку досягав 30 грн/$, що змушувало бізнес підвищувати ціни навіть кілька разів за день. Втім, після «відкату» курсу ціни майже не знизилися.

Більш того, в квітні інфляція якщо і загасне, то незначно. У березні плата за комунальні послуги зросла лише на 1,1%, а вартість гарячої води та опалення навіть знизилася на 0,2%. Це єдиний показник, де зафіксована дефляція. Проте вже в квітні-травні тарифи на опалення, електроенергію і газ виростуть в 1,5-5 разів. Після того як девальвація і зростання енергетичних тарифів «відіграють» свій вплив на споживчий ринок, темпи інфляції знизяться, але зростання цін не зупиниться. Адже в ціну імпортних товарів буде включений новий додатковий збір 5-10% від вартості товару.

Час дорогих грошей
У січні середньорічна інфляція досягла 28,5%, повідомив Держстат 6 лютого. Цього ж дня облікова ставка НБУ зросла з 14% до 19,5%, а 4 березня - до 30%. Через два дні Держстат повідомив про прискорення середньорічної інфляції до 34,5%, а зараз вона досягла 45,8%. Але це не означає, що НБУ тепер автоматично підвищить вартість своїх грошей для банків. На минулому тижні директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук сказав журналістам, що «у них немає кількісних критеріїв для зміни облікової ставки».

При цьому втручання НБУ в ціновій процес не очікується - НБУ домовився з МВФ про перенесення дати переходу до інфляційного таргетування. Вплив Нацбанку на зростання споживчих цін в Україні обмежений, оскільки інфляція викликана головним чином впливом структурних факторів, а не монетарних. Безумовно, НБУ може вживати заходів щодо стримування зростання цін, у тому числі за рахунок стерилізації грошової маси, але все ж ефективність таких заходів буде невисокою. Навряд чи регулятор піде на подальше збільшення процентної ставки, оскільки це матиме доволі слабкий вплив на інфляцію, вважають експерти

Центробанк очікував прискорення інфляції. «За прогнозом НБУ, в 2015 році споживчі ціни зростуть на 30%. Поки немає причин цьому прогнозу не вірити. Отже, пік зростання цін припаде на I півріччя, потім темп інфляції буде спадати, і вийде 30% на кінець року. Так як розвиток ситуації відбувається в рамках очікувань, опублікованих в інфляційному звіті, то немає підстав для посилення монетарної політики», - говорить старший економічний стратег компанії AYA Capital Павло Ільяшенко. Середньорічна інфляція на кінець II кварталу складе 38,6%. «Виходячи з прогнозу була встановлена ​​облікова ставка. Якщо все йде так, як очікувалося, і вже вжито заходів, то в нових заходах немає необхідності», - вважає він. В уряді на початку березня затвердили песимістичний прогноз інфляції в 42,8%.

Реалізація цього сценарію - нові проблеми для банківського ринку. Як повідомляв FinMaidan, ПриватБанк в гонитві за депозитами вже готовий витрачати на залучення грошей понад 30% річних (див. "Акція безподаткової щедрості"). «Ціна гривневих ресурсів дуже залежить від інфляції. Якщо брати чисту теорію, людина не повинна тримати гроші в банку нижче ставки інфляції. Інакше гроші його будуть проїдатись. Якщо уряд заявляє про можливість інфляції в 42% - її ще немає, але заявляє, - то, швидше за все, ми можемо очікувати, що ставки за депозитами підуть вгору. Відповідно, піднімуться і кредитні ставки. Зараз це так швидко не відбувається, і слава богу. Тому що ставки і так високі. Але в принципі ставки завжди повинні залежати від інфляційних очікувань», - пояснив ще в березні ризики високої інфляції заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.

Повну версію читайте на сайтіFinMaidan