Минулий рік ознаменувався значними втратами для банків: практично всі найбільші установи завершили його зі збитками через погіршення якості кредитного портфеля. З 30 млрд. грн. втрат найбільших установ, дві третини припали на державні банки, але складним минулий рік став для всіх без винятку гравців ринку. Нинішній буде легшим, але ненабагато.

Державні втрати
Найбільші банки країни минулого року втратили 30 млрд грн. На державні установи припало 21,1 млрд грн – найбільший збиток був у Укрексімбанку (-9,8 млрд грн). Зі звітності банку випливає, що втрати викликані формуванням резервів під проблемні кредити. Для цих цілей за рік було витрачено 17 млрд. грн. А портфель безнадійних кредитів Укрексімбанку досяг 22,4 млрд. грн. У банку не прокоментували FinMaidan свій негативний фінансовий результат.

На другому місці опинився Ощадбанк – він втратив 8,5 млрд грн, також через витрати на резерви (12,2 млрд грн). Держбанк за минулої влади кредитував будівництво сонячних електростанцій в Криму, але після анексії Росією півострова обслуговування боргу припинилося. Втрати Укргазбанку (-2,8 млрд грн) суттєві, але в рази менші. Менеджмент банку пояснив це погіршенням якості кредитного портфеля через анексію Криму, неплатоспроможність боржників, а також знеціненням основних засобів на сході країни.

Резервні списання
Третє місце по збитку зайняв Промінвестбанк (-3,45 млрд грн). «Чистий прибуток банку, отриманий за дев'ять місяців, склав 1,077 млрд грн, однак необхідність резервування сформувала за підсумками чотирьох кварталів технічний збиток в 4,531 млрд грн», - заявили в прес-службі.

Теза «якби не анексія Криму, війна на Донбасі і девальвація гривні, то ми б залишилися прибутковими» проходить червоною ниткою через виправдовувальні релізи практично кожного банку.

У Райффайзен Банку Аваль (збиток 1,37 млрд грн) говорять, що девальвація гривні для них означає не лише збиток, але і додатковий заробіток.

Вийшли в плюс

Прибуток минулого року заробили всього п'ять найбільших установ: ПриватБанк (749 млн грн), ВТБ Банк (642 млн грн), Сбербанк Росії (108 млн грн), ПУМБ (54 млн грн) і, несподівано, банк «Дельта» (46 млн грн), який вже рік відчуває складнощі з поверненням депозитів. «Дельта Банк зміг отримати прибуток у зв'язку зі збільшенням доходів: процентні доходи збільшилися на 41% – 1,9 млрд грн, комісійні – на 10% (315 млн грн), інші операційні доходи – на 248% (1,1 млрд грн). Це результат діяльності з реалізації кредитів клієнтів. Доходи з повернення активів, що були списані раніше, збільшилися на 323% (432 млн грн)», – повідомили в прес-службі банку.

З прибутком закінчив рік ПУМБ донецького бізнесмена Ріната Ахметова. «Нам довелося значно перебудувати бізнес-модель, провести колосальну роботу з підвищення ефективності та сформувати великий об'єм резервів, в першу чергу по Криму і східному регіону. Ми змогли збільшити наш операційний дохід з 2,4 млрд грн до 3,7 млрд грн, стали уважніше контролювати всі витрати банку. У минулому ПУМБ отримав рекордне співвідношення операційного доходу до витрат (коефіцієнт С/I склав 30,7%) – на кожну витрачену гривню операційних витрат ми заробили 3 грн доходу», – пояснює голова правління ПУМБ Сергій Черненко.

Сумне майбутнє
Банкіри налаштовані досить песимістично щодо потенційних ризиків 2015 року. Стрес-тест, який був проведений минулого року, не враховував втрати в Криму та на Донбасі. Але навіть без цих факторів він виявив потребу в докапіталізації найбільших банків на 56 млрд грн. Це означає, що загроза отримання збитків буде зберігатися весь поточний рік. До того ж зараз обговорюється ідея другого стрес-тесту, яка покаже реальну потребу банків у капіталі.

Повну версію читайте на сайті Finmaidan