Банки не готові брати участь в задекларованому в Мінську відновленні інфраструктури Донбасу без гарантій безпеки. Не варто також розраховувати і на відновлення виробництва на територіях, що входять в зону АТО.

Незважаючи на всі зусилля дипломатів, перспективи встановлення миру на сході України виглядають дуже примарними. Проте, постійно піднімають питання про те, яким чином будуть відновлювати області, що постраждали від війни, і скільки це коштуватиме. Подібні дослідження проводили різні організації в 2014р., дана тема знайшла своє відображення і за підсумками мінських переговорів 11-12 лютого поточного року. Зокрема, 12 лютого в Мінську була схвалена декларація лідерів України, РФ, Німеччини та Франції про підтримку комплексу заходів з імплементації мінських домовленостей. У ній, зокрема, зазначається необхідність відновлення функціонування фінансової системи в Донбасі. "Німеччина і Франція будуть надавати технічну допомогу з метою відновлення сегменту банківськоЇ системи в районах, охоплених конфліктом, шляхом можливого створення міжнародного механізму зі сприяння соціальним виплатам", - йдеться в декларації, оприлюдненій прес-службою Президента України.

Нагадаємо, ще минулого року (з 29 вересня по 3 жовтня) на вимогу українського уряду в Україні працювала спільна місія ООН, Світового банку та Євросоюзу, яка запропонувала поетапний підхід до надання допомоги з відновлення територій, що постраждали. Вже тоді йшла мова про те, що необхідно в першу чергу зосередити увагу на відновленні базових соціальних послуг та відновленні інфраструктури. Судячи з усього, банківське обслуговування потрапляє в цю категорію.

Прифронтове обслуговування

Зараз банки не ведуть діяльності на територіях, що непідконтрольні українській владі. Відповідна заборона була прописана у постанові НБУ №466 від 06.08.14р., і говорити про реальну можливість відновлення діяльності банків на територіях, що входять в зону АТО, як мінімум, передчасно. Вітчизняні банкіри підкреслюють, що це неможливо без припинення бойових дій та надання гарантій безпеки. За словами Сергія Черненка, голови правління ПУМБу, основні умови відновлення роботи банків у зоні АТО - мир і абсолютна гарантія безпеки для співробітників банку, клієнтів і цінностей. Потрібно також враховувати ризики, пов'язані з можливістю проведення терористичних актів в місцях скупчення людей, наприклад у відділеннях банків. "Наявність великої кількості озброєних вогнепальною зброєю людей ставить під сумнів збереження цінностей під час їх доставки або зберігання, - сказав Сергій Черненко. - Безпека роботи на цих територіях повинна бути забезпечена в довгостроковій перспективі, оскільки банкам доведеться здійснити значні інвестиції у відновлення зруйнованої інфраструктури: висаджених у повітря сейфових сховищ, розгромлених банкоматів, вкраденої техніки та інкасаторських автомобілів. Важливо розуміти юридичний статус цих територій, оскільки можливість роботи в законодавчому полі критично важлива для банків".

Поки ж вітчизняні банки намагаються посилювати свої підрозділи в областях, прилеглих до зони АТО. Слід зазначити, що інфраструктура фінансового сектора сильно постраждала в результаті конфлікту. За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), у Державному реєстрі випусків цінних паперів зафіксовані 1309 акціонерних товариств (АТ), розташованих на тих територіях Донецької та Луганської областей, де зараз проходять бойові дії. При цьому НКЦПФР відзначає, що 3,67% з них (близько 50 АТ) - це фінансові установи, а решта 96,33% - інші підприємства. У той же час, за даними Незалежної асоціації банків України, на 1 квітня 2014 р. в Донецькій області налічувалося 1612, а в Луганській - 700 банківських підрозділів. Власне, за цим показником Донецька область посідала друге місце після Києва (1908 банківських підрозділів, тоді як у Київській області 717), а Луганська - 10-е.

І краю не видно

Потрібно усвідомлювати, що проблеми України в перспективі не обмежуються відновленням фінансової інфраструктури Донбасу. За оцінками деяких експертів, на відновлення регіону буде потрібно більш ніж $15 млрд. І ця цифра постійно зростає. Влітку 2014 р. прем'єр-міністр Арсеній Яценюк оцінював суму, необхідну для відновлення інфраструктури східних областей, в $8 млрд. Раніше, коли масштаб руйнувань був ще не такий великий, мова йшла про приблизно $900 млн. Постійно зростаючий розмір збитків від агресії сепаратистів, яких підтримує РФ, змусив пана Яценюка заговорити навіть про те, що Київ вимагатиме від Росії репарації. Симптоматично, що до кінця 2014 р. експерти й офіційна влада стали утримуватися від оцінки збитку, нанесеного Україні бойовими діями. В одному зі своїх коментарів в кінці грудня 2014 р. прем'єр визнав: "Ніхто не знає, скільки потрібно коштів. Це потрібно чесно визнати. І поки ми не відновимо контроль над територіями і не відправимо туди експертів і фахівців, які зможуть оцінити реальний розвал інфраструктури , цифри не буде".

Стоп-сигнал

Прикладів того, як конфлікт відображається на підприємствах Донецької та Луганської областей, достатньо. Зокрема, 21 січня Авдіївський коксохімічний завод (АКХЗ), який входить до групи "Метінвест", повідомив, що працює не більш ніж на 25% потужності і, більше того, не поставляє вироблений кокс на Маріупольський меткомбінат ім.Ілліча та меткомбінат "Азовсталь", які входять у холдинг. Тоді прес-служба групи "Метінвест" повідомляла: падіння потужності АКХЗ викликано тим, що комбінат працює всього на двох високовольтних вводах з чотирьох. Відвантажувати ж продукцію на інші підприємства групи неможливо, оскільки зруйновані залізничні колії. Слід зазначити, що минулого року завод не раз зазнавав артобстрілів, це призводило до виведення з ладу обладнання, що відповідає за електропостачання. Повідомлялося, що на територію заводу загалом впало більше сотні снарядів.

Пізніше, 6 лютого, група "Метінвест" заявила про рішення зупинити Єнакіївський металургійний завод (ЄМЗ). Причини - безперервні бойові дії в Донбасі, а також фактично відсутнє в зоні АТО залізничне сполучення.

Щодо корпорації ІСД, то вона також згортає роботу на територіях, непідконтрольних українській владі. Зокрема, мова йде про зупинку Алчевського меткомбінату в кінці минулого року. Керівництво корпорації вирішило, що розумніше буде відновити виробництво на польському підприємстві Huta Czestochowa, що належить їй. Звичайно, було обумовлено, що це рішення тимчасове, але покращення ситуації в Донецькій і Луганській областях поки не видно.

Наступний на черзі - "Луганськтепловоз", яким, до речі, володіє російський "Трансмашхолдинг". Наприкінці січня керівництво заводу заявило про можливе призупинення виробництва через перебої в поставках сировини і комплектуючих, пов'язавши це з введенням Україною пропускного режиму в зону АТО. Вже на початку лютого керівництво "Луганськтепловозу" повідомило, що робота підприємства планується в режимі підтримання та збереження енергетичних і виробничих потужностей. При цьому залишались труднощі як із забезпеченням виробництва матеріалами, так і з відправленням готової продукції замовникам. Причина, як і в попередніх випадках, - безперервні бойові дії в зоні АТО, а також ускладненість транспортного сполучення. У зв'язку з цим прогнозування подальшої роботи підприємства стало вкрай проблематичним.

Цікаво що, незважаючи на обмеження банківського обслуговування, перевезень вантажів у зону і з зони АТО, невизначеність із майбутнім правовим статусом територій, які тимчасово непідконтрольні Києву, акції всіх згаданих вище АТ продовжують обертатися на вітчизняних фондових біржах, більше того, входити в індексні кошики. Зокрема, Алчевський меткомбінат і АКХЗ входять в індексний кошик акцій
"Української біржі". Щоправда, котирування і першого, і другого в порівнянні з початком минулого року впали більш ніж на 50%. Та й реальних угод з цими цінними паперами фактично не спостерігається.

Джерело - тижневик Бізнес від 23 лютого 2015 р.