Вікторія Попін:

«Не уявляю життя без онлайн-банкінгу. Це заощадження часу і зручність»

Вже кілька сотень тисяч українців (стільки налічує спільнота авторського сайту Picante Cooking на Facebook), відкритих до змін, готують з Вікторією Попін, власницею кулінарного сайту №1 в Україні. Щаслива дружина й матір донечок Емми та Стелли, за професією юрист міжнародного права, а в душі – кулінар і гурме, вона 10 років тому вирішила зробити хобі своєю основною професією. Любов до чоловіка й донечок надихає Вікторію готувати смачні страви, рухатися вперед  і робити хоч трішки щасливішими інших. Ви запитаєте, до чого тут банк? Відповідь проста: саме банківські продукти дозволяють їй заощадити час для рідних, улюбленої справи й подорожей, які дарують свіжий погляд геть на усе.

• Розкажіть, будь ласка, коротко про свій життєвий шлях. Як, будучи юристом-міжнародником, ви стали відомим кулінаром? Що саме спонукало змінити свій професійний напрямок, відкоригувати життєві плани?

На відміну від готування, юристом я хотіла бути завжди, скільки себе пам'ятаю, а міжнародним, де є історія, дипломатія, міжнародні відносини, тим паче. Але українські реалії якось дуже стрімко призвели до розчарування у цій сфері. Після того, як я познайомилась зі своїм чоловіком, у мене з'явилось палке хобі, яке допомагало відволікатись від роботи, відпочивати. До цього я навіть не вміла найпростіших страв готувати. Всьому навчилась з нуля. Тому досі, як пишу свої рецепти, розписую все дуже детально, уявляючи, як така молода дівчина, як я колись, береться за приготування чогось і не знає геть нічого про кулінарію, маючи лише той рецепт. І у неї має вийти все! Чи то складний торт, чи вишукана страва для коханого. як у ресторані, а може якась оманливо проста, всім знайома страва, яка має вразити і маму, і свекруху :-).  Хобі настільки затягнуло, що я одна за одною, поглинала кулінарні книги та журнали, вичитуючи геть усе, від початку до кінця, пишучи нотатки, практикуючи на кухні. І в один момент я зрозуміла, що час допомогти навчитись готувати іншим. А ще показати інший бік кулінарії, що це не лише щоденний борщ, смажена картопля та котлети. Я мрію про те, що буденне харчування українців стане різноманітнішим, барвистішим та цікавішим. Й для цього не потрібно якогось неосяжного бюджету, потрібна лише гастрономічна відкритість. Я сподіваюсь, що кулінарний сайт Picante Cooking сприяє таким змінам. Мені бракувало в Україні кулінарного сайту, за рецептами якого виходили б усі страви, без зайвих розчарувань та марнувань продуктів, і де я б могла дізнатись, чому потрібно робити так чи інакше, зрозуміти процес. 

Журнал «Народний банкір» №14/2020

• Сьогодні ви маєте тисячі прихільників на вашому авторському сайті Picante Сooking, цієї осені побачила світ вже друга ваша книга – збірка унікальних рецептів. А з чого все починалося?

Все починалось з того, що мій чоловік запитав мене: «Якби ти могла обирати будь-яку діяльність на світі й робити це із задоволенням незважаючи на гроші, щоб ти робила?» Так з'явився спочатку англомовний примітивний блог, а потім і повноціний сайт, який розрісся до найбільшого авторського кулінарного сайту в Україні, що ведеться трьома мовами: українською, російською та польською (ми польсько-українська сім'я). Але на гроші таки довелося зважати, тож до виходу моєї першої книги я поєднувала все на світі, а Picante Cooking ще офіційно було «хобі», доволі коштовне, оскільки ми поставили на якість, її підтримуємо й цінуємо незалежність (тому відхиляємо більше рекламних пропозицій, аніж погоджуємо). Тепер це проєкт, який стрімко рухається вперед, з чітким планом розвитку, цілями і т. д. Й десь від листопада минулого року – це моя основна робота, яку я страшенно люблю. Йшлось до цього аж 9 років, далеко не зажди було легко, мені досі не віриться, що це насправді відбувається, саме до цього я впевнено просувалась за безмежної підтримки та віри мого чоловіка. Як вийшла у світ моя перша кулінарна книга «Знаю, що споживаю», стало зрозуміло, що це вже невідворотній процес.  З усього успіху першої книги було вирішено, що бути другій «100 хітів Picante Cooking» – і вже геть скоро. Це ювілейна книга, адже кулінарному сайту Picante Cooking у жовтні 10 років! І за збігом обставин, ще цього року у Польщі вийде моя перша кулінарна книга польською мовою. Тож шлях не був стрімким, не був легким, але тим приємніше зараз насолоджуватись результатами тієї праці.

• Хто і що вас роблять щасливою? Де шукаєте сили та натхнення?

Передусім моя сім'я, моя родина, наші сімейні друзі, яких не багато й практично усі далеко, але з якими ми дуже близькі. Крім того подорожі. Ми сім'єю дуже багато подорожуємо, незважаючи на ситуацію у світі, я досі не можу змусити говорити про це у минулій формі. Вірю, що все налагодиться й з часом життя повернеться до норми й ми продовжимо свої гастрономічні подорожі, які дарують відкритість та свіжий погляд геть на усе.

• Розкажіть про вашу родину. Як плануєте сімейний бюджет?

У нас польсько-українська сім'я, я б сказала з європейським менталітетом. Живемо з чоловіком в Україні, виховуємо двох донечок Емму і Стеллу, дотримуючись традицій обидвох країн, хоч дома розмовляємо виключно польською, аби польська мова була для дітей дійсно другою рідною мовою. Щодо бюджету, то ми його не плануємо, ми просто не купуємо зайвого. Плануємо лише масштабні покупки, поїздки чи подібні витрати.

• Як контролюєте витрати? Чи маєте секрети економії, збереження та накопичення? Якщо так, чи можете поділиться з читачами?

Передусім, це стосується моєї робочої галузі. Я планую сімейне меню на тиждень, що допомагає уникати марнування продуктів та готової їжі, а ще дуже заощаджує час. Навчаю цьому і своїх читачів. Крім того, ми з чоловіком розподіляємо покупки на ті, які мають додану вартість для нас (якісні продукти, подорожі, здоров'я, освіта та навчання тощо) і на них ми не заощаджуємо, але робимо це на всьому іншому. Ми практично не купуємо дорогих брендових речей, це не несе доданої вартості в наше життя, так само не поспішаємо змінювати техніку на нову генерацію, купуємо лише те, що дійсно нам необхідне або виходить з ладу. Цьому навчаємо і дітей. Ідеї мінімалізму в щоденному житті нам дуже близькі. І так, для власного комфорту, звісно ж робимо накопичення, можна сказати, формуємо свою фінансову «подушку безпеки». Часи ковіду найкраще показали, що це потрібно робити.

• Напевно, ви з чоловіком підтримуєте з дітьми розмови про гроші. Які фінансові навички розвиваєте в них?

Так, наші діти доволі зрілі фінансово, попри свій вік. Ми вчимо їх, що має кошти передусім той, хто не витрачає. Що який би не був дохід, якщо не вміти контролювати витрати, коштів не буде. Це теж причина, чому більшість тих, хто виграє в лотереї, доволі швидко банкрутують. А ще, наші діти доволі рано дізнались про існування депозитів :-), що можна подаровані на свято гроші не витрачати на нову ляльку, яка не буде цікавою вже за тиждень,  а заробити більше коштів, просто вкладаючи та чекаючи. І вже потім керують своїми заощадженнями в доволі розсудливий спосіб.

Журнал «Народний банкір» №14/2020

• Чи використовували колись кредитні кошти на розвиток бізнесу чи реалізацію проєкту?

Ні, поки що не доводилось, адже мала свої заощадження. Але якщо б їх не мала, то для самвидаву, який ми з чоловіком реалізовуємо вже вдруге, не маючи власних коштів, використала б. Адже інколи настільки вигідніше щось зробити самостійно, інвестувати власні кошти, в порівнянні з існуючим на ринку пропозиціями діяльності, що відсотки по кредитах здаються геть прийнятними.

• Взагалі, як вважаєте, в яких випадках доречно користуватися кредитними коштами банків?

Коли власних коштів недостатньо, а дофінансування дає нові, стрімкі можливості. Коли можна прорахувати дохід й він покриває відсоткові ставки по кредитах, даючи ще й добрий заробіток.

• У повсякденному житті ви віддаєте перевагу готівці чи пластиковій картці, чому?

Однозначно пластиковій картці, адже так набагато зручніше, швидше й не потрібно з собою носити значних сум. А в разі форс-мажору картку можна швидко заблокувати.

• Ви багато подорожуєте. Як оцінюєте Україну, в порівнянні з іншими країнами, щодо легкості та зручності проведення розрахунків?

Дуже добре оцінюю, хоч ще далеко не завжди і всюди у нас можна розрахуватись карткою, але що стосується сучасності терміналів, доступності оплати картками з безконтактними технологіями, онлайн-банкінгу, в Україні це на вищому рівні, ніж навіть в деяких країнах ЄС.

• Чи намагались колись шахраї підловити вас аби виманити конфіденційні дані картки? Як ви повелися в такій ситуації?

У мене була колись така ситуація, коли хотіла продати свою вживану хлібопічку на одному відомому порталі оголошень. Зі мною на контакт вийшли шахраї, які начебто хотіли зробити передоплату, але потрібні їм дані картки були значно ширшими, аніж зазвичай для оплати на картку. Я вчасно зорієнтувалась і до злочину не дійшло. Про шахрайську спробу я повідомила поліцію.

Також колись телефонували мені, представляючись працівниками банку, начебто на мою картку помилково були переведені чиїсь кошти, а це вимагає передачі даних і т. д. Звісно, я зрозуміла, що щось не так, і просто поклала слухавку.

Журнал «Народний банкір» №14/2020

• Як вважаєте, на що слід звертати увагу при виборі банку для співпраці?

Передусім на репутацію банку на ринку, а ще простоту в роботі: чим менше бюрократії, тим краще.  Раджу не спокушатись лиш на привабливі відсотки по депозитах чи кредитах, а аналізувати, чому саме вони такі. Про надійність банку свідчать його рейтинг та роки дії на ринку, фінансовий стан, а також, хто є власником банку.

• Якою має бути фінустанова, щоб стати для вас помічником на довгі роки?

Передусім банк має бути надійним, стаціонарним, але з відмінною діджиталізацією усіх можливих операцій та з мінімальною потребою фізичного відвідування відділень банку, з належним захистом даних та коштів.

Переглянути весь випуск