Чиновники пропонують прийняти закон про добровільну реструктуризацію, щоб встановити єдині рамкові правила роботи банків-кредиторів з позичальниками. Щоправда, закон буде необов'язковим для виконання і не може вимагати від банків іти на поступки позичальникам. Єдине, в чому допоможе новий механізм, – в затягуванні процедури банкрутства і відходу від виконання зобов'язань на строк до чотирьох місяців.

Мінфін і НБУ пропонують прийняти закон про добровільну фінансову реструктуризацію боргу юросіб. Підготовлений ними законопроект «Про фінансову реструктуризацію» на три роки вводить єдиний механізм добровільної позасудової реструктуризації кредитів юросіб. «Але зараз їх робота ускладнена або неможлива через боргове навантаження», - пояснив заступник міністра фінансів Артем Шевальов. Він визнав, що і зараз банки домовляються з позичальниками, але «це не носить системний характер».

Практика добровільної реструктуризації застосовується в Туреччині, Південній Кореї, Таїланді, Сербії. За основу українського законопроекту був узятий підхід Банку Англії до фінансової реструктуризації. Автори документа розраховують, що нововведення частково вирішить проблему «поганих» кредитів. Станом на 1 вересня обсяг кредитного портфеля юросіб становив 761,5 млрд грн, з яких 17% – прострочений борг.

Ставка на совість

Щоб взяти участь у добровільній реструктуризації, позичальники будуть подавати заявки до координаційного комітету. Для кожного позичальника сформують комітет кредиторів, який буде приймати всі рішення. Запустити процедуру добровільної реструктуризації можна буде за згодою не менше трьох кредиторів або одного кредитора, який володіє понад 25% боргу.

Норми закону носять декларативний характер, не містять параметрів реструктуризацій і вимог до позичальників, які можуть розраховувати на прихильність банків. Який бізнес є життєздатним і заслуговує реструктуризації, а який – ні, банки будуть визначати самі. Умови реструктуризації (зниження процентної ставки, пролонгація) також віддаються на відкуп банкам. Комітет кредиторів зможе домовитися про видачу позичальникові додаткового фінансування, необхідного для відновлення бізнесу. Єдина умова – правила повинні бути однаковими для всіх членів комітету кредиторів.

Але ключовим нововведенням є можливість зупинки процедури банкрутства. «Якщо на дату початку процедури добровільної фінансової реструктуризації в господарський суд подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, сторони вправі подати клопотання про припинення процедури банкрутства», – йдеться в документі. Суд зобов'язаний у такому випадку припинити банкрутство.

Крім того, з моменту початку процедури добровільної фінансової реструктуризації вводиться мораторій на виконання боржником вимог перед кредиторами, які беруть участь у реструктуризації, строком до 120 днів або до моменту завершення процедури добровільної реструктуризації. Протягом дії мораторію забороняється застосовувати примусове стягнення щодо майна боржника. У цей період не нараховується неустойка – штрафи і пені.

Закон для небагатьох

У Нацбанку підрахували, що під дію закону потраплять кредити на суму 200 млрд грн – чверть кредитного портфеля підприємств. «Тут мова йде про здоровий бізнес, який зіткнувся з тимчасовими проблемами», – уточнив Артем Шевальов. «З недобросовісними позичальниками ми будемо працювати окремо і за допомогою інших інструментів», – пояснив заступник голови Нацбанку Владислав Рашкован. Але підприємства самі вирішуватимуть, чи звертатися їм по реструктуризацією, а деяким з них відмовлять самі банки суб'єктивно. «Життєздатність підприємств буде перевірятися незалежною експертизою», - додав Артем Шевальов.

Банкіри підтримують ініціативу, але попереджають, що кількість успішних реструктуризацій може бути дуже обмежена. «Сумніваюся, що цей закон стане інструментом для реструктуризації кредитів малого бізнесу. Кредитори навряд чи захочуть витрачати час і зусилля на аналіз ситуації з дрібними позичальниками, – вважає керуючий партнер адвокатського об'єднання «Чудовський і Партнери» Ігор Чудовський. Більше того, позичальники, які хотіли зменшити боргове навантаження, вже давно домовилися про це з банками. «Цей механізм може бути ефективним, тільки якщо позичальник справді старається добровільно виконати свої зобов'язання. В усіх інших випадках цей інструмент будуть застосовувати виключно для затягування процедури банкрутства», – говорить директор департаменту стягнення кредитів ПУМБ Павло Мельниченко.

Повну версію статті читайте на finclub.net