За минулий рік в Донецькій і Луганській областях, за оцінками ООН, зупинилося близько 40 000 підприємств. Їхні власники були змушені евакуюватися із зони бойових дій, залишивши там активи і складські запаси. Реєстрацію змінили майже 1500 донецьких і трохи більше 500 луганських компаній. Третина з них влаштувалася у столиці, десята частина – у Дніпропетровській, решта – у Харківській, Запорізькій, Херсонській, Вінницькій областях. Ще близько 10 000 компаній зупинили роботу в Криму. Але лише деякі підприємці змогли евакуювати устаткування та персонал. Це вдалося тим, хто не став зволікати з переїздом. На нових місцях їх чекали нові потрясіння: перезапуск виробництва, відновлення ринкових позицій, байдужість місцевої влади.

Навесні минулого року керівництво Першого українського міжнародного банку (ПУМБ) задумалося над переведенням свого головного офісу з Донецька до Києва. Рішення визріло в травні, після того як у місті почастішали випадки пограбування відділень та напади на інкасаторів. Гарантувати безперервність роботи банку в Донецьку вже ніхто не міг. «Але варто будь-якому банку зупинитися хоча б на день, як його клієнти вишикуються в чергу за своїми грошима. На цьому бізнес зупиниться», – говорить голова правління ПУМБу Сергій Черненко.

Одним із архіважливих завдань для фінансистів стало перенесення на нове місце потужного датацентру, який цілодобово забезпечував проведення мільйонів банківських транзакцій. Подібних операцій в Україні ще ніхто не проводив. Тому спертися на чужий досвід було неможливо. Над питанням ламали голову як фахівці самого банку, так і зовнішні ІТ-консультанти. Демонтаж, перевезення, підключення, настройка десятків серверів – на все це, за їхніми підрахунками, мало піти близько півроку. Альтернативний варіант – купити все необхідне обладнання і встановити його на новому місці – зайняв би приблизно стільки ж часу. «Ми розуміли, що у нас півроку може не бути, і встановили термін: перевезти все за місяць», – розповідає Черненко. Відповідь айтішників була категоричною: це неможливо. Але після низки мозкових штурмів вони все ж розробили концепцію step‑by‑step переїзду, що не порушувала б безперервність роботи. Сервери демонтували блоками, перевозили і підключали до банківської мережі на новому місці.

Міграція серверів почалася на початку червня і нагадувала шпигунські хроніки. Устаткування перевозили звичайними фурами. Банкіри шукали найбільш безпечні маршрути: стежили за зведеннями новин, з'ясовували, де немає боїв і можна проїхати. Перед рейсом перевіряли надійність маршруту. Спочатку запускали машину без обладнання, і якщо вона проходила, за нею йшла навантажена серверами. Бували випадки, коли маршрут міняли по ходу руху, якщо починалися військові дії.

У перших числах липня датацентр запустили в Києві. Перерва в його роботі сумарно склала всього 40 хвилин в ніч з п'ятниці на суботу. Ще приблизно місяць тривало додаткове налагодження. Паралельно ПУМБ перевозив і інше обладнання: банкомати, POS-термінали, меблі і тони документації. Загальну вартість вантажу Черненко оцінює в 60 млн гривень. Сам переїзд обійшовся банку в 4 млн гривень.

Але без людей, підкреслює голова правління, все це «залізо» було б марним, так само як і витрати на його евакуацію. ПУМБ перевіз із зони бойових дій 650 осіб. Знайти таке число кваліфікованих співробітників було б неможливо. У зоні бойових дій залишилися 40 відділень і центральний офіс. Їх вартість оцінюється приблизно в 150 млн гривень, які досі висять на балансі банку. Готівку зі сховищ фін установа почала перевозити ще з весни, після того як в Донецьку стали грабувати відділення та зламувати банкомати. Втім, вивезти все не вдалося – довелося знищити близько 7 млн ​​гривень. Через війну банк втратив близько 20 000 клієнтів-фізосіб і разом з ними 1,5 млрд гривень кредитних ресурсів.

До витрат на переїзд можна віднести і 51 млн гривень, які у ПУМБу пішли на закупівлю нового комплекту обладнання для датацентру – на той випадок, якщо не вдасться перевезти старий. На його базі буде створено резервний датацентр для непередбачуваних катастроф. Безперервна робота – питання виживання для будь-якого бізнесу. А для банківського – особливо.

За словами Черненка, ПУМБ заздалегідь готувався до потрясінь: «У нас у банку давно існує програма безперервності діяльності, і ми кілька років тому прораховували, як себе вести, якщо відбудеться, наприклад, землетрус або офіс замінують».

Повну версію статті читайте на сайті Forbes