Мобільний додаток
перейти перейти
  • Приватним клієнтам
  • Для бізнесу
  • Персона
  • Банк сьогодні
Приватним клієнтам
Для бізнесу
Персона
Банк сьогодні
Працюємо для вас
Преса про нас

Ласкаво просимо до Прес-центру ПУМБ! У цьому розділі Ви можете ознайомитись з останніми новинами банку і аналітичними матеріалами про фінансовий ринок.

Представники ЗМІ можуть отримати коментарі керівництва та експертів банку щодо продуктів та послуг ПУМБ, про ситуацію на українському фінансовому ринку, зв'язавшись із співробітниками Прес-служби.

Бізнес-сніданок з Костянтином Школяренком та Валерієм Лубенцем: Як розпізнати і знешкодити аграрних шахраїв?
02 червня 2015
Отримати на e-mail {title} - ПУМБ

Недобросовісні позичальники - головний біль постачальників і банків. Про трансформацію агрохолдингів з привабливих об'єктів інвестування і чесних партнерів в недобросовісних позичальників, про втрату довіри до власників компаній і про зусилля кредиторів за допомогою закону відстояти свої права Національному агропорталу Latifundist.com в ході бізнес-сніданку розповіли заступник голови правління ПУМБ Костянтин Школяренко і засновник компанії «Сервіс-Агрохолдинг» Валерій Лубенець.

Latifundist.com: Ситуація з агрохолдингом ТАКО — нехороший прецедент на вітчизняному сільгоспринку, коли скандальні корпоративні конфлікти з площини господарських спорів перекочовують до сфери кримінального кодексу. Розкажіть, з чого все починалося?

Костянтин Школяренко: Навесні 2013 року ПУМБ видав компанії ТАКО кредит $15 млн в еквіваленті на сьогоднішній день. Цільовим призначенням цього кредиту було рефінансування іншої позики UniCreditBank (колишній «Укрсоцбанк»). Трохи пізніше ми дізналися, що кредитні кошти були використані не за цільовим призначенням. Однак відсотки по позиці справно сплачувались. Але вже в травні 2014 року компанія обслуговувати кредит повністю перестала. Власники ТАКО, серед яких засновник компанії Дмитро Колесник і відомий в Україні рейдер Борис Подольський, на контакт не йшли.

Валерій Лубенець: Ми працювали з ТАКО протягом останніх чотирьох років. У перший рік все пройшло ідеально - заплатили вчасно і навіть з урахуванням курсової різниці. У той період для мене ТАКО був зразком ведення агробізнесу з точки зору впровадження технологій і підходу до організації виробництва. Компанія розвивалася технологічно правильно - більше 8 т/га кукурудзи, більше 3 т/га - сої. Цих результатів достатньо, щоб проводити розрахунки з постачальниками навіть при високій закредитованості.

Але восени 2013 року при настанні термінів платежу, менеджмент ТАКО заявив, що розрахунок буде неповним (2,4 млн грн), мотивуючи це недоотриманою частиною насіння кукурудзи (0,6 млн грн). І хоча ця ситуація була врегульована сторонами перед посівною кампанією ще навесні, штраф за недопоставку так і не був правильно юридично оформлений. Повернути цю різницю власники компанії пообіцяли, якщо ми погодимося працювати з ТАКО і в 2014 році. І «Сервіс-Агрохолдинг» надав агрохолдингу товарний кредит на 50 млн грн під авальовані векселі, які ми так і не побачили. Восени в категоричній формі нам запропонували провести розрахунок товарною соєю за ціною насіннєвої. Різниця в ціні між ними майже 100%. Тому від такої «вигідної» угоди ми відмовилися, визнавши її необґрунтованою. У той же час домовитися про якусь реструктуризацію боргу з боку агрохолдингу не було навіть спроб.

Latifundist.com: Що стало «точкою кипіння» для переведення стосунків у судову площину?

Костянтин Школяренко: В першу чергу насторожувала поведінка власників ТАКО. Вони ховалися від представників банку, не відповідали на листи і дзвінки та не з'являлись на зустрічі, паралельно з цим вживали заходів щодо недопущення банку до застави. У разі бездіяльності банк ризикував залишитися і без грошей, і без застави. Коли восени заставне зерно на елеватори так і не надійшло, ПУМБ подав до суду. Спілкуючись з колегами по ринку, ми з'ясували, що ТАКО з якогось моменту перестав платити не тільки нам, а й абсолютно всім своїм кредиторам. До осені банк вів з ТАКО переговори, пропонував програми реструктуризації боргу. Ми довго намагалися знайти компроміс, поки не зрозуміли, що керівництво компанії просто тягне час.

Валерій Лубенець: Особисто для мене неповернення 52 млн грн на рахунки компанії означало крах всього бізнесу. Обурювало і те, що аналогічним чином ТАКО повівся з іншими постачальниками. За поставлену продукцію не отримали гроші Торговий дім «Насіння» та «Українська аграрно-хімічна компанія». Скоординувавши свої зусилля, у відкритому листі за підписом керівників цих трьох компаній закликали інших постачальників і дистриб'юторів не співпрацювати з ТАКО в 2015 році до тих пір, поки не вони розрахуються за своїми старими боргами. Власники ТАКО призначили зустріч і зажадали відкликати свій підпис під листом. Стало зрозуміло: подальші переговори марні. Тому наприкінці осені ми твердо вирішили відстоювати свої права через суд.

Latifundist.com: На якому етапі знаходяться судові тяжби? Чого вдалося досягти у господарських спорах на сьогоднішній день? І чому з'явилися вже кримінальні справи?

Костянтин Школяренко: Під забезпечення нашого кредиту ТАКО надав імпортну сільгосптехніку (сівалки KINZE) і 118 тис. т кукурудзи врожаю 2014 року. Проїхавши по заставних полях (їх кадастрові номери були прописані в кредитному договорі), ми встигли «зловити» там всього 50 тис. т кукурудзи, тобто менше половини заставного обсягу зерна. У листопаді 2014 року ПУМБ отримав ухвалу Київського господарського суду про арешт активів підприємства. Інформацію по зерну, яке зберігалося прямо на поле в спеціальних рукавах silo bag в селі Паволоч Попільнянського району Житомирської області, ми передали до Державної виконавчої служби. Ідентифікувавши цю кукурудзу як зерно, що належить ТАКО, Державна виконавча служба заарештувала її і передала її по акту опису на відповідальне зберігання банку. ТАКО намагалася оспорювати ухвалу суду. Однак апеляція і Вищий господарський суд України підтвердили нашу правоту і законність дій. Банк поставив біля пункту зберігання зерна охорону — двох представників Державної служби охорони.

На сьогоднішній день арештоване зерно знаходиться на тому ж полі. Буквально минулого тижня було винесено рішення Господарського суду міста Дніпропетровська вже безпосередньо про стягнення боргу. Тепер чекаємо, чи послідує на нього апеляція з боку відповідача. Ще цікавіша ситуація з сівалками. З них за допомогою автогену стерли інвентарні номери. І тепер нам ще належить доводити, що техніка, яка перебуває на складі в селі Парипси, є заставою по кредиту. Ми відразу подали заяву про зникнення заставних сівалок в міліцію.

Валерій Лубенець: Судова система продемонструвала своє нутро. Всі суди першої інстанції в грудні-січні, незважаючи на складнощі, ми виграли. (Так як компаній-контрагентів, що входять до групи ТАКО, було кілька, довелося брати участь одночасно в декількох процесах). Але радіти було рано. 18 березня ми несподівано програли апеляцію по першій інстанції. Незважаючи на те, що вся доказова база була в нашу користь, суд задовольнив апеляцію контрагента. Зараз готуємо касацію. За законом рахунки та майно ТАКО повинні були бути заблоковані. Однак не всі банки правильно виконали рішення судового виконавця: хтось заблокував тільки окремі суми на рахунках, хтось попередив ТАКО, що наші дії перейшли у виконавчу форму, і гроші з рахунків були оперативно зняті. Ми ініціювали порушення кримінальної справи після того, як виконавча служба, яка приїхала на елеватор заарештовувати сою, її там не виявила.

Latifundist.com: Що будете робити далі з несумлінним позичальником?

Костянтин Школяренко: У нас є рішення про стягнення заборгованості з компанії. Ми плануємо пред'явити його в Державну виконавчу службу, щоб почалася робота не тільки з арешту застав, але і з реалізації заставного майно ТАКО на відкритих торгах.

Валерій Лубенець: Будемо шукати правду в суді. Такі шахрайські дії потрібно присікати на державному рівні. Адже це не тільки проблема взаємодії окремих компаній. Якщо негативна практика ТАКО залишиться безкарною, вона ризикує перетворитися на ланцюгову реакцію і на інших агрохолдингах.

Latifundist.com: Як Ви оцінюєте шанси ТАКО стати банкрутом? Що це дасть компанії і кредиторам?

Костянтин Школяренко: Це справа часу. Власники ТАКО готують компанію до банкрутства. Початок процедури зведе до мінімуму шанси кредиторів на отримання своїх боргів у повному обсязі. Однак якщо кредитори будуть діяти грамотно, то збільшать свої погашення, а власники ТАКО втратять свій бізнес: Ключове питання: чи зуміє агрохолдинг зберегти наявну інфраструктуру — елеватори і техніку в Західній і Центральній Україні — під своїм контролем?

Валерій Лубенець: Банкрутство — хороший вихід для ТАКО, але не для кредиторів. У цьому разі посадова особа (директор) відбудеться штрафом у розмірі 200 мінімальних зарплат (близько 240 тис. грн). Оскільки восени ТАКО поміняв весь керівний склад, можу припустити, що відповідати за все будуть «стрілочники». Власник перед законом, на жаль, відповідає сьогодні лише статутним капіталом компанії. І якщо з неї виведені оборотні кошти, то покарати його реально ніяк не можна. При мільярдному обороті сплата таких смішних штрафів — оптимальний варіант для відходу від відповідальності і настирливих кредиторів.

Latifundist.com: Сьогодні близько 40 фінансових установ країни перебувають на межі виживання. Як ситуація з банками впливає на агробізнес і як відображається на боржниках?

Костянтин Школяренко: На жаль, кризова ситуація в банківському секторі лише на руку недобросовісним позичальникам. Думаю, у ТАКО було справжнє свято, коли в «Дельта Банк» ввели тимчасову адміністрацію, і вони зрозуміли, що повертати борги в найближчому майбутньому їм не доведеться. «Дельта Банк» не встиг подати позови до суду. Якщо ж говорити в цілому про ситуацію з банкрутствами та введенням тимчасових адміністрацій у комерційних банках, то для аграріїв це поки не критично. Адже агрокомпанії кредитували переважно українські «дочки» іноземних банків. Цим банкам ні банкрутства, ні тимчасова адміністрація поки не загрожують. А ось сільгоспкомпанії, які тримали гроші у великих банках, що потрапили під ліквідацію, дійсно постраждали.

Latifundist.com: А взагалі, як живеться в Україні компаніям-боржникам? Що відбувається з тими, хто вирішив не платити?

Костянтин Школяренко: Кредитна система в Україні недосконала. У позичальників є маса можливостей ухилитися від виконання зобов'язань. В рамках українського законодавства і наших реалій 90% економічних злочинів залишаються безкарними. Зазвичай вдається уникнути відповідальності власникам. Під кримінальну відповідальність максимум потрапляють наймані директори, але ніяк не реальні ідеологи шахрайських схем. Професія «директор, який сидить» з фірми «Роги і копита» у бізнесі популярна.

Для порівняння: в Європі є кримінальна відповідальність менеджерів за економічні злочини. На Заході при виникненні проблем з платежами, компанія повинна повідомити про це кредиторів і провести цивілізовану процедуру банкрутства. Менеджменту, який вводить кредиторів в оману, в Європі загрожує реальний тюремний термін.

Latifundist.com: Ваш прогноз щодо збільшення кількості проблемних агрокомпаній в найближчому майбутньому? Що вплине на ситуацію?

Костянтин Школяренко: Думаю, що протягом найближчих 1-1,5 років ринок ще зіткнеться з гучними дефолтами. На тлі тієї ситуації, яка відбувається в Україні, шансів отримати фінансування на масштабні угоди М&А у агрохолдингів немає. Повторення сценарію 2008-2009 років, коли компанії-покупці просто брали на себе борги придбаних компаній і ще щось доплачували їх власникам за активи, вже не буде. Тоді консолідація галузі відбувалася завдяки тому, що у покупців був інтерес до злиттів і поглинань, а також можливість фінансувати свої надбання за рахунок залучення позикового капіталу всередині країни або за кордоном.

Latifundist.com: Чи в змозі забезпечити себе від недобросовісних позичальників кредитори?

Костянтин Школяренко: В цілому, при хорошій наполегливості кредиторів, довести ситуацію до логічного кінця все-таки вдається. На прикладі роботи ПУМБ можу сказати, що зі 100% нашої проблемної заборгованості приблизно в 95% банк отримує компенсацію.

Валерій Лубенець: Кредиторам потрібно об'єднувати зусилля і діяти спільно. Шахраїв необхідно покарати, щоб у інших учасників ринку не виникла спокуса вчинити так само.

Latifundist.com: Що ще, крім криз, погано впливає на стійкість аграрних компаній?

Костянтин Школяренко: У мене щодо цього є своя теорія, побудована на порівнянні роботи успішних і дефолтних компаній. Я вважаю, що у більшості одна і та ж проблема — неконтрольована експансія, яка підвищує ризики подальшого існування компанії. У процесі переходу в розряд великих національних компаній, власники локальних бізнесів роблять одні й ті ж помилки. Втрачають рівень контролю над компанією, не можуть правильно провести процеси консолідації, різко збільшують свою залежність від позикового капіталу і неграмотно інвестують в техніку і землю. Наприклад, купують земельні банки, розташовані за сотні кілометрів один від одного. Якщо на все перераховане вище ще додатково впливають зовнішні негативні фактори, компанія йде до банкрутства. Приклад — харківський агрохолдинг «Сінтал-Д». Після придбання у Херсонській області 100 тис. га компанію два роки поспіль переслідували погодні невдачі — заморозки і посуха. У підсумку розрахуватися з боргами вона вже не змогла. Іншими словами, дрібні і середні агрокомпанії переживають кризи значно краще, ніж великі агрохолдинги. Фінансова дисципліна навіть у нестабільні періоди у них набагато краща.

Latifundist.com: Ви будете продовжувати кредитувати аграріїв? На яких умовах?

Костянтин Школяренко: Банк може кредитувати будь-який бізнес, будь-яку галузь, але робити це потрібно правильно. На жаль періодично виникають галузі-«бульбашки», на які всі активно «накидаються». До 2008 року такою «бульбашкою» була нерухомість. Після - сільське господарство. Багато банків збільшували свої кредитні портфелі, охоче видаючи позики аграріям, і в підсумку обпеклися на цьому. Але це не означає, що з агробізнесом не потрібно працювати. Звичайно, ми плануємо продовжувати кредитувати сільгоспвиробників. Але робити це будемо обережніше і на більш жорстких умовах. Кредитів під 90% майбутнього врожаю більше не буде. Сільгосппідприємство буде зобов'язане надати банку тверду заставу: техніку, елеватори. Процентні ставки по агрокредитах також зростуть. Крім того, у нас з'являться додаткові вимоги до контролю: за переміщенням зерна, за фінансовим станом компанії і т.д. На жаль, але правда така, що поведінка «Мрії» та ТАКО ускладнила залучення банківського фінансування для нормальних агрокомпаній.

Валерій Лубенець: Сьогодні постачальники насіння та засобів захисту рослин вливають в агросектор за допомогою товарного кредитування близько $450-500 млн. Однак після сигналів від «Мрії» та ТАКО, по нашій групі продукції банки та іноземні інвестори стали працювати набагато обережніше. Умови їх товарних кредитів посилилися. Якщо раніше фіксувався курс валюти до кінця сезону, то цього року доводиться переглядати курсову різницю мало не кожен день. Нестабільність валютних курсів по відношенню до гривні вплинула на зменшення обсягів кредитування.

Приміром, тільки у нашої компанії в 2014 році загальний розмір товарного кредиту для сільгоспвиробників становив 200 млн грн., у 2015 його розмір скорочено до 70 млн грн. При цьому вимоги до потенційних позичальників серйозно посилилися. Наприклад, ми будемо кредитувати тільки перевірені компанії, з якими працюємо більше п'яти років.

Latifundist.com: А у аграрних компаній змінився попит на Ваші продукти?

Валерій Лубенець: Попит на добрива, ЗЗР та насіння істотно скоротився. Тенденції сьогоднішнього дня спрямовані на здешевлення технології сільгоспвиробництва. Багато агрокомпаній в цьому році підуть шляхом організації виробництва з мінімальними витратами. Зараз часто-густо спостерігається ситуація, коли маючи нормальну техніку і підготовлені поля, аграрії тим не менше готові засівати їх неякісним насінням і економити на добривах і хімічній обробці. А це - гарантія недобору врожаю на 30-40%. Про задекларованих Мінагропродом 100 млн т залишається тільки мріяти. У кращому випадку урожай поточного року буде не нижчим торішнього.

Костянтин Школяренко: Ми як і раніше бачимо з боку агрокомпаній високий попит на кредитні продукти банків. Причин дві - подорожчання практично всієї ресурсної бази і традиційний дефіцит оборотних коштів під час посівної. В той же час можливості отримати кредити зменшуються.

Джерело: Latifundist

Новини банку

Підписатися на розсилку

Далі
Будь ласка, заповніть це поле

Отримати на e-mail

Введіть Вашу електронну адресу

Будь ласка, погодьтеся на обробку персональних даних Будь ласка, введіть e-mail

Новину відправлено

{title} - ПУМБ

Перевірте e-mail Дякуємо за Вашу цікавість!

+

Зворотний зв'язок