Мобільний додаток
перейти перейти
Преса про нас

Ласкаво просимо до Прес-центру ПУМБ! У цьому розділі Ви можете ознайомитись з останніми новинами банку і аналітичними матеріалами про фінансовий ринок.

Представники ЗМІ можуть отримати коментарі керівництва та експертів банку щодо продуктів та послуг ПУМБ, про ситуацію на українському фінансовому ринку, зв'язавшись із співробітниками Прес-служби.

Із проблемними позичальниками треба працювати оперативно і грамотно
25 травня 2015
Отримати на e-mail {title} - ПУМБ

Недобросовісні позичальники – сьогодні для банківського сектора ця проблема актуальна як ніколи. Скандальні корпоративні конфлікти з площини господарських суперечок переходять у сферу кримінального кодексу. Спроба відстояти банком ПУМБ заставне майно у агро-холдингу ТАКО закінчилася вбивством банківського охоронця. Про методи роботи з недобросовісними позичальниками в умовах політичної нестабільності розповів Костянтин Школяренко, заступник голови правління ПУМБ.

Країна протягом останнього року живе в дуже непростій ситуації. Чи стали частішими випадки, коли недобросовісні позичальники користуються ситуацією і не платять за своїми зобов'язаннями?

Схожі випадки зараз дійсно трапляються часто, як ніколи раніше. Не побоюся сказати, що сьогодні недобросовісні позичальники – це головний біль всього банківського сектора. Але коли ми говоримо про таких позичальників, потрібно розуміти, що є клієнти, які дійсно опинилися в складній ситуації, а є просто шахраї, які користуються нестабільною ситуацією в країні. Наприклад, у нас є клієнт в Макіївці, завод якого захопив батальйон "Схід". Зараз завод простоює. Клієнт абсолютно адекватний - не платить не тому що не хоче, а тому що не може. Звичайно, ми увійшли в його становище і підписали пролонгацію на рік під 0%. Сподіваємося, що через рік щось зміниться. Але останнім часом банкам все частіше доводиться мати справу з клієнтами, які намагаються ухилитися від виконання своїх зобов'язань.

Можете назвати галузі, в яких найбільша кількість таких "ухильників"?

На жаль, таких багато серед сільськогосподарських підприємств. Можу назвати три найяскравіші приклади з нашої практики. Мабуть, найгучніший випадок - компанія "Мрія", яка "вистрілила" ще в серпні минулого року. Загальна сума боргу компанії величезна - 1,3 млрд доларів. У кредитуванні "Мрії" брала участь майже вся банківська система України, плюс багато іноземних банків. Використання цих коштів було абсолютно нецільове. Причому останні транші, які приходили від міжнародних кредиторів, компанія "Мрія" відразу виводила в офшори, після чого зайняла дуже агресивну позицію відносно кредиторів. Другою такою компанією є "Амарант" (Полтавська область). Також серед злісних неплатників виявилася компанія ТАКО. Причому, остання свідомо йшла на те, щоб "кинути" всіх. Хоча ТАКО в своїй витонченості переплюнула ту ж "Мрію". Ми навіть у страшному сні не могли припустити, що керівництво ТАКО у своєму прагненні не повертати борги дійде до відвертого криміналу і вбивства.

Розкажіть детальніше про ТАКО. Хто її власники?

Власниками компанії ТАКО є виходець з Краматорська, Дмитро Колесник, його двоюрідний брат громадянин Росії Юрій Пучінкін і Борис Подольський. До слова Подільський є досить відомим рейдером з багатим "послужним списком". Його найгучнішою справою була спроба захоплення меткомбінату ім. Ілліча. Компанія ТАКО спочатку мала близько 30-40 тис. га землі. Потім компанія вирішила збільшити обсяги бізнесу за рахунок одного з позичальників Дельта Банку. Збільшення бізнесу відбулося шляхом покупки в кредит компанії "Інсеко" (Рівненська область). У "Інсеко" був великий кредит і компанію забрав Дельта Банк у попередніх власників в рахунок погашення боргу. Ось цю компанію "Інсеко" ТАКО купило в кредит у Дельта Банку. Однак Колесник одразу вирішив нічого не платити Дельта Банку, у зв'язку з чим було проведено ряд махінацій. Зокрема, власники ТАКО договори оренди землі в західній Україні одразу перевели з "Інсеко" на свої компанії.

Коли банк почав співпрацювати з "ТАКО"?

ПУМБ видав кредит компанії ТАКО навесні 2013 року - близько 15 млн доларів в еквіваленті на сьогоднішній день. Ми видавали кошти під заставу сільгосп техніки - сівалки KINZE, і 118 тис. тонн кукурудзи майбутнього врожаю. Цільовим призначенням цього кредиту було рефінансування іншої позики від Укрсоцбанку. Але компанія одразу використала ці гроші не за цільовим призначенням, а в травні 2014 року повністю перестала обслуговувати кредит. Причому платити ТАКО перестала не тільки нам, а абсолютно всім своїм кредиторам. До осені банк вів з ТАКО переговори, пропонував програми реструктуризації боргу. Ми довго намагалися знайти компроміс, поки нарешті не зрозуміли, що керівництво компанії просто тягне час. Ні Колесник, ні Подольський на пропозиції приїхати в банк для переговорів, не реагували. Приїжджав фінансовий директор, який по суті нічого не вирішував. За цей час заставне зерно з полів прибрали і перевезли на елеватор в Житомирській області в село Паволоч Попільнянського р-ну. Елеватор належить компанії "Інком", що пов'язана з ТАКО. Оскільки зерна було багато, а елеватор невеликий, то кукурудзу просто сушили і складали на полях в спеціальних великих рукавах для зберігання. Зараз на полі лежить близько 50 тис. тонн кукурудзи.

Як банк стягував заставу по кредиту "ТАКО"?

У листопаді 2014 року ПУМБ отримав ухвалу Київського Господарського суду про арешт активів підприємства. Відразу після цього Державна виконавча служба заарештувала активи ТАКО. Зерно за актом опису передали банку на зберігання. ТАКО намагалася оскаржувати ухвалу суду, однак апеляція і Вищий господарський суд України підтвердив нашу правоту і законність дій. Банк відразу ж поставив біля пункту зберігання зерна охорону - 2 представники Державної служби охорони (ДСО) Ситуація почала загострюватися з січня цього року, коли на полі з'явилися люди, що представилися юристами, а з ними близько 100 осіб кримінальної зовнішності. Як заявили ці юристи, зерно, яке знаходилося на полі, нібито належить не ТАКО, а якомусь підприємству "Стивідорна компанія" Херсонський морський термінал", якому зерно продала компанія "Деас Трейд", що знаходиться за тією ж адресою, що і ТАКО і по суті є дочірньою компанією ТАКО. До речі компанія "Деас Трейт" була зареєстрована тільки в липні 2014 р. зі статутним капіталом 100 грн. Однак юристам компанії не вдалося вирішити питання швидко, оскільки ніяких документів вони пред'явити не могли. За цей час вищезгадана сотня "тітушок" ТАКО влаштувалися в селі, і в прямому сенсі слова почали тероризувати місцеве населення – влаштовували п'яні дебоші, приставали до місцевих жінок. Навіть стріляли з дробовика по машині місцевого жителя. Очолює цей кримінальний контингент такий собі Олександр Володимирович Щербань. Загалом, з січня ці хлопці декілька разів намагалися вивозити з поля зерно, банк кожного разу ці спроби зупиняв. Ця ситуація тривала майже 2 місяці. Але минулого тижня сталася подія, яка докорінно змінила ситуацію і наші уявлення про роботу з боржниками теж.

Мова йде про скандальний випадок з масовим побоїщем в Житомирській області? Розкажіть докладніше про це.

6 березня на полі з'явилося близько 300 "бойовиків", озброєних переробленою травматичною зброєю, дробовиками і т.д. Вони відтіснили охоронців ДСО і почали вивозити зерно. За добу встигли вивезти близько тисячі тонн. Міліція прибула на місце, однак вивезенню ніяк не стала на заваді. Для захисту майна банк був змушений залучити приватну фірму охорони, оскільки в усій Житомирській області не знайшлося б такої кількості співробітників ДСО, щоб протистояти армії в 300 осіб. Наші охоронці прибули туди 7 березня і до речі були не озброєні. Що сталося далі? – Ці хлопці просто відкрили вогонь по наших охоронцях. В ході сутички було поранено 15 осіб, один хлопець двадцяти років загинув. Після цього з Києва прибула міліція і почалося розслідування побоїща в селі Паволоч.

Куди дивився ризик-менеджмент перед видачею кредиту? Адже власники компанії були відомі.

Ризик-менеджмент в першу чергу оцінював фінансову звітність компанії. На той час все виглядало цілком адекватно, ніяких підозр щодо недобросовісності компанії не виникло. Як виявилося пізніше, компанія приховувала від банку покупку компанії "Інсеко" в кредит у Дельта Банку. Як я вже говорив, кредит видавався під рефінансування іншої позики. Очевидно, що ціль не віддавати гроші у них була спочатку. Повторюся, що керівництво компанії не йшло на переговори. Хоча банки завжди зацікавлені в конструктивному діалозі і до останнього намагаються домовитися. Адже стягнення заборгованості - це важкий і тривалий процес, до якого краще не доводити.

Чи є ще подібні клієнти у банку, які навідріз не хочуть платити і не йдуть на контакт?

Такі клієнти звичайно є. Наприклад, можу назвати компанію "Амарант". Наскільки нам відомо, керівництво компанії виїхало закордон і просто кинуло бізнес. Ми стягнули заставну техніку, яку продамо і повернемо хоча б частину заборгованості. Це стандартна процедура роботи з "проблемкою" - тут немає ніякої бандитської протидії як у випадку з ТАКО. За весь час моєї роботи випадок, що стався в Житомирській області – перший у своєму роді і став прецедентом для банківського сектора.

Які найефективніші методи боротьби з недобросовісними клієнтами?

Для початку необхідно зрозуміти причину проблеми, чому клієнт не платить. Ситуації можуть бути різними, в тому числі цілком об'єктивні причини. Якщо клієнт хоче платити, але об'єктивно не може, ми завжди йдемо назустріч, пропонуємо компроміси. Можна віддати заставу, яка перекриває хоча б частину суми. В будь-якому випадку кредит закривається по-тихому і мирно. Хоча є й такі, хто не хоче навіть заставу віддавати, намагаються визнавати недійсними кредитні договори. Іноді доходить до комічних випадків. Найяскравіший приклад з моєї практики, коли один клієнт приніс довідку, що був психічно нездоровий саме в момент підписання кредитного договору. Загалом, способів ухилення від невиконання зобов'язань за кредитами маса. Тому працювати по стягненню потрібно дуже оперативно і грамотно.

Наскільки швидко вдається реалізувати застави?

Продати можна абсолютно все - це лише питання ціни. Найскладніше продавати нерухомість. Ситуація на ринку зараз така, що нерухомість має негативну вартість. Наприклад, зараз у банку в заставі знаходиться велика будівля заводу, яка, по суті, нікому не потрібна. Адже для сучасного виробництва не потрібні великі площі. А цю будівлю необхідно опалювати, плюс з цього року введено податок на комерційну нерухомість. Для порівняння, ситуація по автомобілях значно простіша. Зазвичай хороші автомобілі позичальники самі продають і гасять кредити. Складніше з обладнанням, яке найчастіше специфічне і унікальне. Нерідкі випадки, коли його просто здають на металобрухт.

Джерело: Українські новини

Новини банку

Підписатися на розсилку

Далі
Будь ласка, заповніть це поле

Отримати на e-mail

Введіть Вашу електронну адресу

Будь ласка, погодьтеся на обробку персональних даних Будь ласка, введіть e-mail

Новину відправлено

{title} - ПУМБ

Перевірте e-mail Дякуємо за Вашу цікавість!

+
arrow

Зворотний зв'язок