Одним із способів залучення коштів для модернізації обладнання або, наприклад, закупівлі товарів є використання інструментів торгового фінансування. Однак їх широке використання стримує низький показник України в рейтингу Організації економічного співробітництва і розвитку, що впливає на вартість залучених ресурсів. Аналогічна ситуація і з експортним фінансуванням – без створення в країні експортно-кредитного агентства вітчизняні компанії не можуть надавати відстрочку платежу покупцям своїх товарів на прийнятних умовах.

Використання інструментів торгового фінансування дає українським компаніям можливість купувати товари в іноземних виробників в кредит, який може бути наданий або безпосередньо продавцем, або іноземним банком, в той час як страхове покриття здійснює експортно-кредитне агентство (ЕКА) країни знаходження продавця. За допомогою даної схеми можна залучити необхідне фінансування за нижчою вартістю. "Якщо врахувати поточну ситуацію з дефіцитом гривневих ресурсів та їх вартістю, то можна стверджувати, що попит на продукти торгового фінансування буде тільки рости", - додає начальник управління торгового фінансування та документарних операцій ПУМБ Костянтин Камаралі.

Найбільшою популярністю серед компаній зараз користуються акредитиви з постімпортним фінансуванням, де гарантом платежу виступає українська кредитна установа. У свою чергу банк продавця перераховує кошти за товар, надаючи кредит українському банку компанії-імпортера. Розрахунки проводяться в іноземній валюті в рамках кредитних ліній, відкритих на український банк іноземними банками.

Для залучення більш довгого кредитування застосовується механізм експортного фінансування. У цьому випадку покупці, як правило, відразу оплачують близько 15% вартості продукції (в окремих випадках до 30%). На решту суми продавець отримує кредит, а страхове покриття здійснює ЕКА. Важливо те, що використання даного інструменту не вимагає від українського позичальника надання застави.

Залучаючи торговий кредит, український покупець оплачує ставку міжнародного банку – зазвичай вона складає 3-4% річних, банківські комісії, а також разову комісію експортному агентству. При короткостроковому кредитуванні одноразова комісія складає близько 0,5% від суми кредиту, а при середньо- і довгостроковому – до 1,5-2,5% річних. В залежності від виду фінансування в середньому ефективна процентна ставка для українських корпоративних позичальників може становити близько 8,5-9% річних. При короткостроковому – фінансуванні до одного року – покупець може отримати відстрочку платежу безпосередньо від покупця без залучення послуг банків, оплачуючи лише послуги ЕКА.

Втім, даний варіант можливий, якщо позичальник згідно зі спеціальною шкалою надійності має рейтинг не нижче "К-3". Згідно з міжнародною шкалою короткострокових кредитних рейтингів позичальник такого рівня характеризується достатньою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками (борговими інструментами), а його фінансовий стан "задовільний для того, щоб запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді". В іншому випадку закордонні банки або ЕКА мають право вимагати додаткові гарантії з боку позичальника і залучення українських кредитних установ. Однак це призводить до подорожчання вартості кредиту.

На сьогоднішній день іноземні ЕКА працюють лише з деякими українськими банками. Серед особливостей українського ринку – досить вузьке коло банків-провайдерів послуг торговельного фінансування, а також неможливість використання всіх інструментів в силу обмежень, що містяться у валютному законодавстві. Сьогодні в сегменті торговельного фінансування конкурувати можуть тільки великі банки, на які відкриті ліміти іноземними кредитними установами та ЕКА. Україна розглядається на міжнародному фінансовому ринку як країна з високими ризиками, тому затвердження лімітів для українських банків у зарубіжних фінансових організаціях ускладнене, а діючі ліміти обмежені по термінах.

Згідно зі шкалою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Україні присвоєна мінімальна (7-й) ступінь оцінки ризиків. Аналогічний рейтинг мають Аргентина, Венесуела, Куба, а також ряд африканських держав. У Європі настільки низька оцінка у Білорусі, Молдови, Боснії і Герцеговини, а також у частково визнаної республіки Косово. Для порівняння, Росія отримала 3-й ступінь оцінки ризиків, а інша сусідня країна – Польща – і взагалі має найвищий (нульова ступінь) рівень надійності.

ОЕСР щорічно проводить перегляд рейтингів, а значить, Україна може домагатися покращення теперішньої оцінки, але успіх такого перегляду значною мірою залежить від лобістських зусиль з боку державних органів.

Повний текст статті читайте у додатку «Банк» газети «Комерсант Україна» від 31.01.13.